Методика автоматизованого виділення водозбірних басейнів за цифровими моделями рельєфу (на прикладі Сколівського району Львівської області)

https://doi.org/10.23939/istcgcap2021.93.072
Надіслано: Квітень 13, 2021
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет Львівська політехніка
3
Національний університет "Львівська політехніка"
4
Національний університет «Львівська політехніка»

Мета. Вдосконалити методику автоматизованого виділення водозбірних басейнів та отримання гідрологічних та морфометричних характеристик на базі цифрових моделей рельєфу. Методика і результати роботи. Необхідною умовою коректного визначення пониження рельєфу місцевості є наявність точок істинного потоку на краю розрахункової області (якщо річка впадає в озеро, то воно не повинно входити в розрахункову територію цілком, в іншому випадку будуть отримані невірні результати). За допомогою виконання операції визначення пониження рельєфу місцевості створюється нова ЦМР, яка не містить фіктивних понижень рельєфу. На наступному кроці вона використовується в якості вхідних даних для розрахунку напрямку потоку по алгоритму D8. За запропонованою технологічною схемою необхідно опрацювати покроково наступні шість блоків: заповнення замкнутих депресій, розрахунок напрямку стоку, розрахунок сумарного стоку, створення точкового векторного набору даних замикаючих створів (точок гирла), створення границь водозбірних басейнів, растрово-векторне перетворення даних. В результаті експериментальних та теоретичних досліджень апробовано методику автоматизованого виділення водозбірних басейнів, а саме  визначення гідрологічних та морфометричних  параметрів рельєфу. Проведено ранжування басейнів за цими параметрами відповідно до існуючих класифікацій, складена серія відповідних тематичних електронних карт. Необхідно сказати, що в Сколівському районі Львівської області розташовано 590 водозбірних басейнів, а їхня площа становить 1407 км2. Водозбірні басейни класифіковані за вистою, а саме: низько-гірських басейнів в регіоні 6 шт, площа їх становить 7 км2; середньо-гірських – 360 шт, площа 755 км2; високо-гірських – 224 шт, площа 645 км2. Класифіковано басейни за середнім ухилом: перша категорія – це дуже пологі схили (0-3 градуси) – 27 басейнів, площа 7 км2; друга  категорія – це покаті схили (9-12 градусів), 128 басейнів, площа 303 км2; третя категорія – це круті схили (12-15 градусів і більше), 225 басейнів, площа 648 км2. Проведено оцінку точності  між опорною та вихідною моделлю рельєфу. Отримано для ухилів СКВ = 0.63 (м), для висоти – СКВ = 5,43 (м). Наукова новизна і практична значущість. Запропоновано технологічну схему автоматизованого виділення водозбірних басейнів за цифровими моделями рельєфу на прикладі Сколівського району Львівської області та опрацьовано методику виділення водозбірних басейнів. За опрацьованою методикою побудовані карти водотоків різних порядків та їх водозбірних басейнів і виконано  класифікацію басейнів по площі на територію Сколівського адміністративного району. Ці результати можуть бути використані місцевими організаціями для моніторингу водних ресурсів.

  1. Єрмолаєв О. П., Мальцев К. А. Використання цифрових моделей рельєфу для автоматизованої побудови кордонів водозборів. Геоморфологія. 2014. № 1. С. 45-52.
  2. Єрмолаєв О. П., Мальцев К. А., Мозжерин В. В., Мозжерин В. І. Глобальна геоінформаційна система «Сток зважених наносів в річкових басейнах Землі». Геоморфологія. 2012. № 2. С. 50-58.
  3. González-Díez Alberto, Cecilia Giusti, Juan Remondo, Almudena De La Pedraja, Jose R. Díaz De Terán, Juan González-Lastra, Juan M. Aramburu, Antonio Cendrero (2000). Integrated data sets for land-use planning, natural hazards and impact assessment in guipuzcoa, Basque country, Spain. The international archives of photogrammetry and remote sensing, vol. XXXIII, supplement b7. Amsterdam. 54-60 p. 
  4. Arthur N. Strahler (1957). Quantitative analysis of watershed geomorphologe. Trans. Amer. Geophys. Union, 38(6).  913-920.
  5. Bors, A. G (2001). Introduction of the Radial Basis Function (RBF) Networks. Online Symposium for Electronics Engineers. DSP Algorithms: Multimedia. (Vol. 1, No. 1, pp. 1-7).
  6. Bussettini M, Percopo C, Lastoria B, Mariani S (201 4) A method for characterizing the stream flow regime in Europe. In: Lollino G, Arattano M, Rinaldi M, Giustolisi O, Marechal JC, Grant GE (eds) Engineering geology for society and territory, volume 3, proceedings IAEG XII congress, Springer International Publishing Switzerland, pp 323–326. doi:10.1007/978-3-319-09054-2_71
  7. Fuller, I. C., Reid, H. E., & Brierley, G. J. (2013). Methods in geomorphology: investigating river channel form. In Treatise on geomorphology: Methods in geomorphology (pp. 73-91). Elsevier.
  8. González del Tánago, M., Martínez-Fernández, V., & García de Jalón, D. (2016). Diagnosing problems produced by flow regulation and other disturbances in Southern European Rivers: the Porma and Curueño Rivers (Duero Basin, NW Spain). Aquatic sciences78(1). doi:10.1007/s00027-015-0428-1
  9. Kinnell, P. I. (2005). Alternative approaches for determining the USLE‐M slope length factor for grid cells. Soil Science Society of America Journal69(3), 674-680.
  10. Lindsay, J. B. (2014, April). The whitebox geospatial analysis tools project and open-access GIS. In Proceedings of the GIS Research UK 22nd Annual Conference, The University of Glasgow (pp. 16-18).
  11. Maltsev, K. A., Yermolaev, O. P., & Mozzherin, V. V. (2015). Suspended sediment yield mapping of Northern Eurasia. Proceedings of the International Association of Hydrological Sciences367, 326-332.
  12. Maltsev, K., Yermolaev, O., & Mozzherin, V. (2012). Mapping and spatial analysis of suspended sediment yields from the Russian Plain. IAHS-AISH Publication356, 251-258.
  13. Meitzen, K. M., Doyle, M. W., Thoms, M. C., & Burns, C. E. (2013). Geomorphology within the interdisciplinary science of environmental flows. Geomorphology200, 143-154.
  14. Tadaki, M., Brierley, G., & Cullum, C. (2014). River classification: theory, practice, politics. Wiley Interdisciplinary Reviews: Water1(4), 349-367.
  15. O'Callaghan, J. F., & Mark, D. M. (1984). The extraction of drainage networks from digital elevation data. Computer vision, graphics, and image processing28(3), 323-344.
  16. Damoiseaux, T. (2000). Topographic map generation in high mountainous areas by means of InSAR data. International Archives of Photogrammetry and Remote Sensing33(B1), 54-61.
  17. Rinaldi, M., Surian, N., Comiti, F., & Bussettini, M. (2013). A method for the assessment and analysis of the hydromorphological condition of Italian streams: The Morphological Quality Index (MQI). Geomorphology180, 96-108.