Способи астрономічних визначень географічних координат пункту і азимута напрямку засновані на вимірі горизонтальних координат світил в фіксовані моменти певної системи відліку часу. Програми впроваджених у виробництво способів розроблені для вигідних умов спостережень світил, коли вплив на результат похибок вимірювань і координат пункту мінімально. При визначенні впливу похибок екваторіальних координат світил умов спостережень не завжди є вигідними. Однак ці похибки, зокрема випадкові, в порівнянні з похибками вимірювань незначні.
- Гневышева К. Г. Об опытных наблюдениях Солнца с меридианным кругом Тепфера в Пулкове// Гр. 15-й астрономической конференции СССР. 1963.
- Петров Г. М. Результаты предварительного исследования прямых восхождении Солнца, полученных в Николаеве на пассажном инструменте в 1960—1963 гг. // Изв. ГАО. 1971.
- Положенцев Д. Д. Опыт наблюдения Солнца на пассажном инструменте Цейсса в Пулково // Тр. 21-й астрономической конференции СССР. 1963.
- Русин М. И. и др. О точности определения азимута по часовому углу Солнца // Геодезия, картография и аэрофотосъемка. 1988. Вып. 47.
- Русин М. И. Непосредственное определение дирекционного угла по Солнцу // Геодезия,
- картография и аэрофотосъемка. 1988. Вып. 48.
- Уралов С. С. Курс геодезической астрономии. М., 1980.