Експериментально-картографічне моделювання динаміки зсувонебезпечних територій за даними геодезичних спостережень

2014;
: стоp. 69-78
Надіслано: Лютий 13, 2014
1
Національний Університет "Львівська політехніка"; Національний університет водного господарства та природокористування
2
Національний Університет «Львівська політехніка»
3
Державне підприємство “Рівненське державне науково-виробниче підприємство геодезії та кадастру” (ДНВП “Рівнегеокадастр”)
4
Національний університет “Львівська політехніка”

Мета. Метою цієї статті є розробка методичних положень та практичних рекомендацій стосовно експериментально-картографічного моделювання динаміки активної зсувної території на основі серійних геодезичних вимірів на ній. Це дасть змогу детальніше вивчити природу та стан зсувного процесу в геопросторовому середовищі. Методика. На основі серійних результатів геодезичних спостережень за зсувом нами запропоновано методику створення картографічних моделей, а саме: 3D-модель території із нанесенням векторів напрямку руху зсуву, модель зміщення земної поверхні та на основі таких моделей і їх модифікації визначати поверхню ковзання зсуву. Така методика дає можливість створити комплексну картографічну модель оцінки стану зсувного тіла. Результати. Отримано картографічну модель зсувонебезпечної території. Для перевірки достовірності цієї картографічної моделі ми використали матеріали інженерно-геологічних вишукувань щодо глибини залягання поверхні ковзання. За нашими дослідженнями глибина залягання поверхні ковзання на цій поверхні була від 1,2 до 3,0 м. За результатами інженерно-геологічних вишукувань (4 свердловини) глибина поверхні ковзання зсуву відрізнялась до 0,47 м. Такі результати підтверджують достовірність нашої моделі, а, особливо, глибини залягання поверхні ковзання. Наукова новизна полягає в тому, що створення картографічних моделей територій з активними зсувними процесами за допомогою експериментально-картографічного моделювання на основі геодезичних вимірів є новою проблемою, яка дасть можливість дослідити зсувне тіло в просторі та часі, а з урахуванням якісних характеристик (інженерні ґрунти, ґрунтові води, рослинність тощо) – і з гносеологічного погляду. Практична значущість. Використовуючи методику створення картографічної моделі зсуву земної поверхні в просторі та часі з використанням кількісних і якісних показників спостережень, можна виконати в комплексі з інженерно-геологічними, геоморфологічними, гідрогеологічними, метеорологічними та іншими дослідженнями достатню оцінку стану зсувного тіла на будь-якій території з майбутнім прогнозом. Такі дослідження мають комплексний та систематичний підходи щодо зниження загроз, які несуть зсуви.

  1. Кузнецов А. И. Разработка метода определения по­верхности скольжения оползня по данным геоде­зического мониторинга: автореф. дис. канд. тех. наук: 25.00.32 / Кузнецов  Александр Игоревич; Московский государственный университет гео­дезии и картографии. – М., 2013. – 25 c.
  2. Куцериб Н. А. Определение поверхности скольжения оползня по геодезическим наблюдениям /Н. А. Ку­цериб, П. Г. Черняга, Г. И. Лебедь // Гео­дезия и картография. – 1981. – № 2. C. 22–23.
  3. Миколенко Л. Особливості методики застосування даних ДЗЗ в системах моніторингу зсуво­небезпечних територій / Л. Миколенко // Вісник Київського національного університету імені Та­раса Шевченка. Геологія. – К., 2010. – С. 46–49.
  4. Степчук В. М. Выявление и картографирование ополз­ней в Тернопольской области [Элект­ронный ресурс] / В. М. Степчук, М. В. Аристов, Р. А. Спи­ца // Геопрофиль. – 2009. – № 3. – С. 26–32. – Режим доступа: http://www.internetgeo.ru/ uploads/journals/ geoprofile0309/ternopol_opolzni. pdf. – Загл. с экрана.
  5. Стефанишина Ю. Д. Оцінка ризиків зсувів: задачі досліджень та шляхи їх вирішення / Ю. Д. Сте­фанишина, Д. В. Стефанишин // Вісник Націо­нального університету водного господарства та природокористування. Серія “Технічні науки”. Гідротехніка. – Р., 2010. –№ 2(50). – С. 78–84.
  6. Телятник А. А. Комплексное изучение и прогнози­рование оползней / А. А. Телятник.– К.: Віпол, 1993. – 51 с.
  7. Терещук О. Сучасні супутникові технології у дослід­женні геодинамічних процесів / О. Терещук // Геодезія, картографія і аерофотознімання. – Л., 2009. – Вип. 72. – С. 49–53.
  8. Тер-Степанян Г. И. Геодезические методы изучения динамики оползней / Г. И. Тер-Степанян. – М.: Недра, 1972. – 135 с.
  9. Ткаченко Г. І. Фізико-математична модель утворення поверхні зсуву в зовнішніх відвалах залізорудних кар’єрів / Г. І. Ткаченко // Вісник криворізького технічного університету. – К., 2011. – № 27. – С. 3–7.
  10. Фріндт М. Методика використання ГІС для оцінки факторів впливу на утворення зсувів автомо­більної дороги Сімферополь / М. Фріндт // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. – К., 2010.–Вип. 51. – С. 41–44.
  11. Gili J. A. Using Global Positioning System techniques in landslide monitoring [Electronic resource] // J. Gili, J. Corominas, J. Rius // Engineering Geology, February 2000. – Vol. 55, Issue 3. – Р. 167–192. – Available at: http://www2.etcg.upc.es/asg/talussos/ pdfs/gili/Tema09-Opcional-Gili_et_al._Eng.Geol_ GPS_.pdf
  12. Molinari M.E. r.massmov: an open-source landslide mo­del for dynamic early warning systems[Electronic re­source] / M. Molinari, M. Cannata, C. Meisina // Na­tural Hazards, January 2014. – Vol. 70, Issue 2, – Р. 1153–1179. – Available at: http:// link. Sprin­ger.com/article/10.1007%2Fs11069-013-0867-8
  13. Mora P. Global Positioning Systems and digital pho­togrammetry for the monitoring of mass movements: application to the Ca' di Malta landslide (northern Apen­nines, Italy) [Electronic resource] / P. Baldi, G. Casula, M. Fabris, M. Ghirotti, Mazzini E., Pesci A. // Engineering Geology, February 2003. – Vol. 68, Issues 1–2. – Р. 103–121.– Available at: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0013795202002004.