Мета досліджень. Удосконалення методів апроксимації осідань експоненціальною, дрібнораціональною, поліномінальною та синусоїдними функціями з визначенням інтервалів між циклами спостережень. Методика і результати роботи. Розглянуто методи апроксимації та прогнозування осідань контрольних реперів і марок споруд. Особливу увагу звернено на експоненціальну функцію з використанням простого і точного способу визначення коефіцієнта інтенсивності осідання за середніми значеннями самих осідань і часових інтервалів, який дає змогу суттєво зменшити обсяг ітераційних обчислень. Запропонований у статті точний (інтегральний) метод визначення коефіцієнта інтенсивності осідання практично дає можливість вилучити ітераційний процес обчислень і за даними апроксимації осідань уточнювати коефіцієнти стискування або пористості ґрунту, які визначаються із лабораторних досліджень ґрунту. Для заміни методів поліному і синусоїди розроблено алгоритм апроксимації осідань методом дрібнораціональної функції, що його запропонував В. В. Зіборов [Зиборов, 1972], та методику визначення міжциклових часових інтервалів для виконання раціональних моніторингових спостережень за вертикальними зміщеннями споруд. Показано ефективність застосування методу дрібнораціональної функції та практичну недоцільність використання функції поліному та синусоїди для апроксимації осідань. Доведено, що запропонований В. В. Зіборовим метод дрібнораціональної функції є найпростішиим в організації обчислень. Наукова новизна. Виконані удосконалення підвищують ефективність і репрезентативність даних апроксимації, сприяють зменшенню обсягу обчислень. Практична цінність. Розроблення методики розрахунку часових інтервалів між циклами спостережень для різних функцій апроксимації практично дає змогу вилучити ітераційний процес визначення коефіцієнта інтенсивності осідання для експоненти та використання цього коефіцієнта для уточнення коефіцієнтів стисливості або пористості ґрунту, які визначаються за його лабораторними дослідженнями.
- Баран, П. І. Тригонометричне нівелювання в інженерно-геодезичних роботах / П.І. Баран , Ф. Ф. Соловйов, В. Я. Чорнокінь; за ред. проф. П. І. Барана. ̶ К.: Укргеодезкартографія, . ̶ 1997. ̶ 130 с.
- Баран,П .І. Інженерна геодезія: Монографія/ П.І. Баран. ̶ К.: ПАТ “ВІПОЛ”, 2012. ̶ 618 с.
- Баран, П. І. Топографія та інженерна геодезія: підруч. для студ. геодез. негеодез. спец. ВНЗ / П.І. Баран, М. П. Марущак. ̶ Київ: Знання України, 2015. ̶ 463 с.
- Баран,П. І.Врахування температурної деформації при вимірюванні горизонтальних і вертикаль-них зміщень інженерних споруд/ П.І. Баран // Вісн. Геодез. та картогр. ̶ 2007. ̶ №4. ̶ с. 14–20.
- Видуев, Н. Г. Расчет необходимой точности наблюдений за осадками инженерных сооружений / Н.Г. Видуев, В.С. Староверов // Сб. Инж. геодез., 1972, вып.12, - с. 3–12.
- ДСТУ Б В.2.1-30:2014 Ґрунти. Методи вимірювання деформацій основ будинків і споруд.
- Зиборов, В. В. Новая методика определения коэффициентов модели осадочного процесса / В.В. Зиборов// Сб. Инж. геодез.,1972, вып. 39, – с. 72–75.
- Зиборов, В. В. О моделировании осадочного процесса дробно-рациональной функцией / В.В. Зи-боров// Зб. Інж. геодез.,2004, вип. 50, ̶ с.72-75.
- Справочник по инженерной геодезии; под. общей ред. Н. Г. Видуева / П.И. Баран, Н. Г. Видуев, С. П. Войтенко [и др.]. ̶ K/.: Вища шк., 1978. ̶ 376 с.
- Bryś H., Przewlocki S. Geodezyjne metody pomiaróv przemieszszeń budowli. WNPWN, Warszawa,1998, -243 s.