Запропоновано схему перетворень пентил ацетату, етаноламіну та продуктів їхньої взаємодії за реакціями амінолізу, трансестерифікації та O-N-ацил міграції, каталізованих гомогенними і гетерогенними основами і кислотами Бренстеда-Лоурі. Встановлено, що порівняно з некаталітичним процесом кислотні та основні каталізатори істотно прискорюють реакції амінолізу естерів аміноспиртами. Оцінено вплив каталізаторів на кожну з реакцій.
Проведено збагачення глини (Індарунг, Індонезія) йонами Ca2+ і Cu2+. За допомогою аналізів XRF, XRD, FTIR та SAA підтверджено, що процес прожарювання не має значного впливу на покращення характеристик, тому перед використанням глину просто нагрівали до 383 K. Результати ААС показали, що глина легше збагачується Cu2+, ніж йонами Ca2+.
Проведено синтез біодизеля з використаної кулінарної олії з каталізатором СаО одержаним з відходів кісток тварин. За допомогою активованого вугілля, одержаного із шкірки салаку, в процесі адсорбування знижено вміст вільних жирних кислот (FFA) у використаному кулінарному маслі. Синтез біодизеля проводили внаслідок переестерифікації з використанням каталізатора CaO. Каталізатор СаО отримували з відходів кісток тварин, прожарених у печі. Вплив чинників на вихід біодизеля досліджено в наступних інтервалах: температура прожарювання (873‒1273 K), завантаження каталізатора (1‒9 мас.
Нові акрилові мономери отримано перестерифікацією оливкової, канолової та високоолеїнової соєвої олії N-гідроксіетилакриламідом. Вивчено кінетичні особливості гомопо- лімеризації цих мономерів і порівняно вплив вмісту естерів лінолевої (С18:2) та ліноленової (С18:3) кислот на швидкість полімеризації та величину молекулярної маси гомополімерів. Встановлено, що константи передачі ланцюга на мономер зростають у ряду мономерів: оливковий (СМ = 0,016) < високоолеїновий соєвий (СМ = 0,018) < каноловий (СМ = 0,025).
Зольний пил та вапняк використано як сировину для приготування гетерогенних лужних метоксидних каталізаторів для переестерифікації пальмової олії в біодизельне паливо. Каталізатори синтезовано за допомогою мокрого і сухого методу з наступним прожарюванням за 1073–1273 K. Присутність диспергованих кристалів Ca(OCH3)2 над каркасом золи і вапняку підтверджено даними рентгенівської дифракції та скануючої електронної мікроскопії. Найкращі результати отримані в присутності каталізатора, одержаного мокрим способом і прожаренного за 1073 К (W-800).
В останнє десятиліття суттєво зростає увага до синтезу мономерів на основі рослинних олій, через їх біосумісність, нетоксичність, а також поновлюваність сировини. Полімери на їх основі можуть бути використані як альтернатива традиційним полімерам нафтохімічного походження, для одержання композитів, покриттів та інших матеріалів, особливо, які використовуються для оздоблення інтер’єрів будинків та офісів. Зокрема, зростає практичний інтерес до мономерів на основі рослинних олій.
Отримано і охарактеризовано жирні естери крохмалю при зміні гідрофільно/ліпофільного балансую Проведено оцінку можливості їх потенційного застосування в бурових розчинах на нафтовій основі. Зміна гідрофобності зразків підтверджена випробуваннями в‘язкості, які довели, що продукти мають різні параметри розчинності, поблизу значення розчинника н-парафіну.
Оцінено енергоекологічні характеристики роботи тракторного дизельного двигуна на етилових естерах ріпакової та соняшникової олій, а також на їх сумішах з мінеральним дизельним паливом. Встановлено прийнятні енергетичні та високі екологічні показники роботи двигуна на досліджуваних паливах. Показано, що палива на основі соняшникової олії дещо поступаються паливам на основі ріпакової олії за енергетичними показниками, але переважають їх за екологічними.