Метод швидкого перетворення Фур’є в аналізі гравітаційного поля Землі в Антарктичному регіоні

1
Національний Університет "Львівська політехніка"; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України

Розглянуто метод швидкого перетворення Фур’є (FFT), який суттєво економить час при обробці великих масивів даних завдяки підсумуванню у спектральній області замість множення у просторовій. За даними космічної, аеро-, наземної та морської гравіметрії побудовано просторовий розподіл аномалій сили тяжіння на територію Антарктичного регіону по рівномірній сітці 2′×2′ та введено топографічну редукцію. За допомогою FFT-методу розроблено регіональну модель квазігеоїда Антарктичного
континенту та прилеглих акваторій.

  1. Марченко Д., Максимчук В. Peculiarity of the Geoid determination at the Antarctic Region // Український антактичний журнал. – 2011. – № 10 (у друці).
  2. Молоденский М.С., Еремеев В.Ф., Юркина М.И. Методы изучения внешнего гравитационного поля и фигуры Земли // Труды ЦНИИГАиК, Вып. 131. – М., 1960. – 251 c.
  3. Мориц Г. Современная физическая геодезия / пер. с англ. – М.: Недра, 1983. – 392 с.
  4. Третяк Н.П. Моделювання гравітаційного поля і топографії океану в регіоні Антарктики: дис… канд. техн. наук. – Львів, 2008.– С. 142.
  5. Amante C. and B. W. Eakins. ETOPO1 1 Arc-Minute Global Relief Model: Procedures, Data Sources and Analysis. NOAA Technical Memorandum NESDIS NGDC-24, 19 pp, March 2009.
  6. Andersen O. B., Knudsen P. and Berry P. The DNSC08GRA global marine gravity field from double retrackedsatellite altimetry // Journal of Geodesy. – 2010. – V. 84, N. 3. – DOI: 10.1007/s00190-009-0355-9.
  7. Förste, Bruinsma, Shako, Marty, Flechtner, Abrikosov, Lemoine, Neumayer, Biancale, Barthelmes, König, Balmino. EIGEN-6. A new combined global gravity field model including GOCE data from the collaboration of GFZ-Potsdam and GRGS Toulouse // EGU General Assembly 2011, 3rd-8th April 2011, Vienna, Austria – Vienna. – 2011.
  8. Forsberg R., Kenyon, S. Gravity and geoid in the Arctic region – The northern gap now filled. Proceedings of 2nd GOCE User Workshop (on CDROM). ESA SP–569, ESA Publication Division, Noordwijk, NL. – 2004.
  9. Forsberg R, Sideris M. Geoid computations by the multi-band spherical FFT approach // Manuscripta geodaetica. – 1993. – 18. – PP. 82–90.
  10. Global Gravity Field Models http://icgem.gfzpotsdam.de/ICGEM/
  11. Heiskanen W.A., and Moritz H. Physical Geodesy. – San Francisco, California and London: W. H. Freeman and Company. – 1967. – PP. 274–281.
  12. Hofmann–Wellenhof B. and Moritz H., Physical Geodesy. – Wien New York: Springer, 2005. – 403 p.
  13. Sideris M.G. Geoid determination by FFT techniques. – International school for the determination and use of the geoid, Budapest, Hungary, January 31 – February 4, 2005.
  14. Scheinert M., Müller J., Dietrich R., Damaske D., Damm V. Regional geoid determination in Antarctica utilizing airborne gravity and topography data // Journal of Geodesy. – 2008. – № 82. – P. 403–414.
  15. Schwarz K., Sideris M., Forsberg R. The use of FFT techniques in physical geodesy // Geophysical Journal International. – 1990. – 100. – PP. 485– 514.
  16. Strang van Hees G. Stokes' formula using Fast Fourier techniques // Manuscripta geodaetica. – 1990. – 15. – PP. 235–239.