Мета. Метою досліджень є питання визначення глибини залягання кристалічного фундаменту, з’ясування його структурного положення відносно поверхні мезозою і закономірності розподілу вулканогенних утворень у Євлах-Агджабедінському прогині Азербайджану. Методика. Методика ґрунтується на використанні даних граві- і магніторозвідки, що дають змогу побудувати регресійні рівняння для обчислення глибини залягання фундаменту і побудувати просторове положення вулканогенних утворень. Результати. Побудовано нову структурну схему кристалічного фундаменту по Євлах-Агджабедінському прогину. Встановлено, що найбільш опущена частина фундаменту зміщена на південь на 20 км порівняно з попередньою схемою. За новозбудованою схемою на заході прогину по фундаменту встановлено глибинний розлом з великою амплітудою, відповідною до глибинних розломів по мезозою, виявленою сейсморозвідкою МОГТ. Було позрівняно структурне положення поверхонь кристалічного фундаменту і мезозойського комплексу відкладень, вивчено просторове положення вулканогенних тіл, що розвиваються, переважно, між цими поверхнями. Також встановлено, що структурне положення фундаменту і мезозою в деякому вигляді повторюються, а вулканогенні світи розвинені в бортових частинах прогину. Розподіл еффузивних утворень у локальному ареалі дає підставу вважати, що в Курінській западині і суміжних з нею територіях у мезозої були, головним чином, відкладення в осадової фації з рясним вмістом у них органічних речовин, тобто тих вихідних матеріалів, необхідних для утворення вуглеводнів. Передбачається наявність пасток нафти і газу під потужними шарами вулканічного походження. Наукова новизна. Виявлено, що побудувати єдину кореляційну залежність, що дає змогу обчислити глибини залягання кристалічного фундамента по всьому Євлах-Агджабедінському прогину не можливо. Встановлено, що на західній частині Євлах-Агджабедінського прогину проходить глибинний розлом з великою амплітудою і західна частина піднята на кілька кілометрів. Практична значущість. Отримані результати успішно можна використати у разі уточнення структурного положення кристалічного фундаменту, а також під час оцінювання нафтогазоносності глибинних пасток, пов’язаних з вулканогенними будівлями.
- Алексеев В. В., Хесин Б. Э. Карта глубинного строения Азербайджанской ССР с сопредельными областями по грави-магнитным данным. – Л.: ВСЕГЕИ, 1985.
- Ахмедов Г. А., Раджабов М. М., Караев Б. М., Куликов В. И., Зейналов А. М. Состояние и перспективы развития нефтегазоразведчной геофизики в Азербайджане // Азербайджанское Нефтяное Хозяйство. – 1978. – № 10. – С. 1–5.
- Гаджиев Р. М. Глубинное геологическое строение Азербайджана. – Баку: Азгосизд, 1965. – 200 с.
- Гадиров В. Г. Прогнозирование вулканогенных образований мезозоя Среднекуринской депрессии и их нефтегазоносности по комплексным геофизическим данным: автореф. дис. … канд. г.-м. наук, Баку, 1991. – 22 с.
- Гадиров В. Г. Гравимагнитные исследования распределения погребенных вулканогенных пород в Среднекуринской депрессии в связи с их нефтегазоносностью // Геолог Азербайджана. – 2002. – № 7. – С. 130–141.
- Гадиров В. Г. Магматический вулканизм Среднекуринской впадины Азербайджана и его роль в скопление углеводородов // Ежемесячный научный журнал “Educatio”. – 2015. – № 3 (10). – С. 64–68
- Глебова Л. В., Нгуен К. Х. Перспективы развития нефтегазовой отрасли Вьетнама // Геология, география и глобальная энергия. – 2014. – № 2 (53). – С. 9–15.
- Грушинский Н. П., Сажина Н. Б. Гравитационная разведка. – М.: Недра, 1972. – 389 с.
- Гурбанов В. Ш., Нариманов Н. Р., Мансурова С. И. Перспективы нефтегазоносности кристаллического фундамента Куринской межгорной впадины // Азербайджанское Нефтяное Хозяйство. – 2013. – № 11. – С. 10–18.
- Керимов К. М., Гадиров В. Г. Некоторые особенности геотектонического развития центральной части Альпийско-Гималайской системы складчатостей // Геодинамика. – Львов, 2013. – № 2(15). – С. 37–39.
- Керимов К. М., Гадиров В. Г. Некоторые особенности проявления магматического вулканизма в Куринской впадине // Азербайджанское Нефтяное Хозяйство. – 2015. – № 4. – С. 9–13.
- Мамедов С. Г. Использование корреляционных связей между глубинами залегания основных границ разделов земной коры и аномалии Буге в Азербайджане // Азербайджанское Нефтяное Хозяйство. – 1972. – № 3. – С. 8–10.
- Нгуен Т. З., Сиднев А. В., Андреев В. Е. К характеристике нефтяных месторождений в гранитоидных коллекторах на шельфе южного Вьетнама // Успехи современного естествознания. – М., 2005. – № 8. – С. 44–45.
- Панасенко Л. Н. Перспективы поисков нефтяных и газовых месторождений в связи с вулканогенными и вулканогенно-осадочными толщами Закарпатского прогиба: автореф. дис. … канд. г.-м. наук. – Баку, 1985. – 19 с.
- Рахманов Р. Р. Закономерности формирования и размещения залежей нефти и газа в мезокайнозойских отложениях Евлах-Агджабединского прогиба. – Баку: Tәknur, 2007. – 191 с.
- Халимов Ю. Э. Промышленная нефтегазоносность фундамента в гранитоидных коллекторах // Нефтегазовая геология. Теория и практика. – 2012. – Т. 7, № 4. – С. 1–9
- Kadirov F. A., Gadirov A. H. A gravity model of the deep structure of South Caspian Basin along submeridional profile Albors-Absheron sill // Global and Planetary Change, 2013, P. 1–9.
- Manafi M., Arian M., Tabatabaee Raeesi S., Solgi A. Tethys Subduction History in Caucasus Region // Open Journal of Geology, 2013, Vol. 3, P. 222–232.
- Mosar J., Kangarli T., Bochud M., Glasmacher U., Rast A., Brunet M-F., Sosson M. Cenozoic-Recent tectonics and uplift in the Greater Caucasus: a perspective from Azerbaijan // Geological Society, London, 2010, Special Publication No. 340, P. 261–280.