Природні фактори активізації екзогенних процесів на техногенно порушених ділянках поширення соленосних відкладів Передкарпаття

2016;
: pp. 95 - 105
https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.095
Надіслано: Квітень 20, 2016
Автори:
1
ДП НДІ “Галургія” м. Калуш

Мета. Наглядно продемонструвати геологічні процеси та умови і стисло обґрунтувати вибір об’єктів моніторингу, що впливають на розвиток сольового карсту та виділити основні напрями організації їх досліджень. Методика. Основними методами, які використовують під час підготовки та проведення цієї роботи є: аналіз фондових ресурсів, польові методи дослідження; кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, створення відповідних геоінформаційних баз даних у середовищі Excel і Mapinfo, порівняння, кореляція та багатомірне об’єктивне шкалювання отриманих результатів та ін; верифікація результатів, що дало змогу перевірити отриману інформацію, провести їх остаточний аналіз. Верифікаційна, логіко-методологічна процедура встановлення істинності отриманих даних на підставі їхньої відповідності емпіричним та фактичним даним переважно була апробована на ЕОМ у середовищі “MapInfo” методом багатошарового накладання картографічної, статистичної та аналітичної інформації різнопланового фактичного матеріалу у двовимірному та тривимірному зображенні. Результати. Подано загальний огляд і систематизовано умови та фактори, що формують та сприяють активізації техногенно зумовленого сольового карсту; запропоновано основні складові організації системи моніторингу на ділянках активізації сольового карсту. Наукова новизна. На прикладі Передкарпатської соленосної провінції зібрано воєдино та систематизовано всі основні природні фактори, що безпосередньо впливають на розвиток карстових сольових процесів, зокрема негативних. Практична значущість. Зібрані воєдино усі відомі та маловідомі до цього часу фактори впливу на розвиток сольового карсту допоможуть у плануванні та виконанні інженерно-геологічних вишукувань, розробленню різних природоохоронних заходів чи плануванні господарської діяльності на територіях, де потенційно можливий чи вже розвивається соляний карст. Це дасть змогу фіксувати прояви активізації небажаних геологічних чи техногенних процесів ще під час їх зародження, чи прогнозувати їх можливе виникнення на стадії проектування підприємств. А також вчасно розробляти заходи спрямовані на локалізацію небезпечних явищ та недопущення їх прогресуючого негативного розвитку.

  1. Ващенко В. О. Про стратиграфію та седименто­логічні особливості неогенових молас Бориславсько-Покутського та Самбірського покривів Українсь­кого Передкарпаття / В. О. Ващенко, О. М. Гнилко  //  Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – № 1. – С. 87–101.
  2. Гнилко О. М. Новий погляд на геологічну будову Бориславсько-Покутського та Самбірського пок­ри­вів Українського Прикарпаття / О. М. Гнилко, В. О. Ващенко // Геологія i reoxiмія горючих копалин. – 2003. – № 2. – С. 63–75.
  3. Джиноридзе Н. М, Анализ геологических, геофи­зи­ческих и гидрогеологических материалов по участку аварийных водопритоков в руднике № 2 Стебницкого клийного завода с целью локализации источников поступления и путей движения вод / Н. М. Джиноридзе, А. В. Доливо-Добровольский, В. П. Осипов // ВНИИ “Галургии”. – 1987. – 40 с.
  4. Захаров В. Ф. Гидрогеологические задачи при откры­тых разработках калийных солей на Домбровском месторождении / В. Ф. Захаров // Труды ВНИИГ. – 1964. – Вып. XLVI. – С. 64–73.
  5. Захаров В. Ф. Надсолевые рассолы Предкарпатья / В. Ф. Захаров, Л. Е. Ходьков, И. Н. Ковалева // Труды ВНИИГ. – 1959. – Вып. XXXV. – С. 299–331.
  6. Кузьменко Е. Д. Довгострокове прогнозування провально-просадкових проявів карсту / Е. Д. Кузьменко, І. В. Чепурний, П. П. Чалий. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2012. – 272 с.
  7. Малишевська О. С. Науково-технічні методи і засоби зменшення техногенного навантаження на довкілля в районі затоплених калійних шахт (на прикладі рудника “Калуш”): автореф. дис. … канд. техн. наук / О. С. Малишевська. – Ів. Франківськ. – 2006. – 27 с.
  8. Отчет по переоценке запасов калийных солей Стебницкого месторождения Львовской обла­сти / В. М. Ступницкий, Ю. М. Жексим­баев, А. И. Федченко и др. // Львівська ГРЕ. Інв. – 1995. – № 4174. – 377 с.
  9. Отчет по результатам гидрогеологических иссле­до­ваний на участке течи в штреке 43/2 рудника № 1 Стебницкого калийного комбината. / Р. Ф. Апссе, Л. Б. Воронова, С. С. Козлов и др. – Стебник: Фонди СтКЗ, 1966. – 250 с.
  10. Павлюк В. І. Вплив геологічних факторів на екзо­генні процеси міоценових соленосних від­кладів Українського Передкарпаття. / В. І. Павлюк // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2010. – № 2 (151). – С. 89–104.
  11. Петротектонические основы безопасной эксплуа­тации Верхнекамского месторождения калийно-магниевых солей / Н. М. Джиноридзе, М. Г. Аристаров, А. И. Поликарпов и др. – Соликамская типография, 2000. – 392 c.
  12. Повстен Е. Ф. Карналлит как показатель разрыв­ных нарушений в галогенных отложениях Предкарпатья / Е. Ф. Повстен, Г. М. Повстен // Литология и геохимия соленосных толщ. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 65–69.
  13. Семчук Я. М. Дослідження процесів розчинення і вилуговування соляних порід для оцінки наслідків затоплення калійних шахт / Я. М. Семчук, О. С. Малишевська // Хім. пром-сть України. – 2002. – № 1. – С. 9–12.
  14. Третяк К. Р. Дослідження динаміки горизонталь­них рухів земної кори Європи за даними GNSS-спостережень (2000–2010 рр.) / К. Р. Третяк, А. І. Вовк // Геодинаміка. – 2012. – № 2(13). – С. 5–17.
  15. Хом’як Л. М. Моделювання напружено-деформо­ваного стану осадового комплексу автохтону в зоні динамічного впливу насувного клину / Л. М. Хом’як, М. М. Хом’як // Геодинаміка. – 2014. – № 1(16). – С. 58–71.
  16. Blajda, R. Influence of lithological and structural factors on the development of salt karst in the ‘‘Wieliczka’’ salt mine deposit (in Polish) / R. Blajda, J. Gorecki // Geologia: Kwartalnik Akademii Go´rniczo-Hutniczej im. Stanisława Staszica w Krakowie. – 2001. – No. 27. – pp. 329–340.
  17. Bruthans J. Thickness of cap rock and other important factors affecting the morphogenesis of salt karst / J. Bruthans, M. Jakub Filippi, O. Zeman // Acta carsologica. – 2000. – No. 29/2. – pp. 51–64.
  18. Gent H. V. The internal geometry of salt structures – A first look using 3D seismic data from the Zechstein of the Netherlands / H. V. Gent, J. L. Urai, M. Keijzer // Journal of Structural Geology. – 2010. – XXX. – pp. 1–20.
  19. Frumkin A. Treatise on Geomorphology. Salt Karst / A. Frumkin // Academic Press. – 2013. – Vol. 6. – pp. 407–424.