Збудження землетрусів у літосфері Азово-Чорноморського басейну сейшовим деформуванням дна

2016;
: стоp. 155 - 161
https://doi.org/10.23939/jgd2016.01.155
Надіслано: Березень 02, 2016
Автори:
1
Державний університет телекомунікацій

Мета. Оцінка можливих причин землетрусів у зоні водойм через порівняння деформацій поверхні Землі, зумовлених власними коливаннями води, із деформаціями, що зумовлені навантаженням від створеного водоймами тиску. Методика. Методика засновується на припущенні щодо можливості збудження землетрусу за рахунок порушень утоми, які накопичуються в межах напруженого тектонічного розлому в разі подразнення його сейшовою хвилею. Літосферні деформації від тиску сейшової хвилі утворюють решітку з ліній пучностей. Результати. Підвищення середнього рівня океану на 104,99 м за останні 17,7 тисяч років привело до наповнення котловини Азовського моря і збільшення площі Чорного моря. Порівняння величин деформацій дна Чорного моря, що викликані навантаженням від створеного водоймами тиску, із деформаціями сейшового походження не спростовує припущення про те, що коливання поверхні води у морі, спричинені стоячими хвилями, можуть сприяти збудженню землетрусів. Допускається вплив на сейсмічну інтенсивність водного басейну сейш Азовського моря, максимальний ефект утоми від дії яких порівняний із ефектом утоми від дії сейш Чорного моря. Таким чином, непрямо підтверджується можливий вплив на зміну нормативної сейсмічності зони водойм як статичного навантаження, зумовленого вагою води і створений цим поровий тиск, так і порівняно з ними варіації порового тиску, що зумовлені режимом підземних вод. У нашому випадку режим підземних вод є функцією власних, сейшових коливань води. Крім того, вплив сейш на сейсмічно активний тектонічний розлом відрізняє положення силових ліній, які утворюють решітку. Наукова новизна. Розроблено модель сейшового деформування дна. Відповідно до моделі, силові лінії поля довгоперіодних сейшових коливань утворюють решітку, розміри комірок якої залежать від морфометричних характеристик водойм. Зміни сейсмічної інтенсивності зони водойми відбуваються за рахунок накопичення порушень утоми сейсмічно активного тектонічного розлому, зосередженого в околиці силових ліній. Практична значущість. Використання решіточної моделі сейшового деформування дна дасть змогу прогнозувати можливі землетруси. Для оцінки сейсмічної інтенсивності слугують два критерії: тип сейсмічно активного тектонічного розлому і його місце розташування відносно силових ліній поля сейшових коливань; спрямованість зміни величини порушень утоми розлому.

  1. Анахов П. В. Високоточне руйнування льодового покриву водойми / П. В. Анахов // Водне госпо­дарство України. – 2014а. – № 3. – С. 22–25.
  2. Анахов П. В. Підвищення виробітку потужності гідроелектростанцій за рахунок енергії сейшів / П. В. Анахов // Енергетика: економіка, техно­логії, екологія. – 2014б. – № 3. – С. 51–55.
  3. Арсеньева Н. М. Сейши на озерах СССР / Н. М. Арсеньева, Л. К. Давыдов, Л. Н. Дубро­вина, Н. Г. Конкина. – Л.: Изд-во Ленинградc­кого университета, 1963. – 184 с.
  4. Баклановская В. Ф. Результаты численного моде­ли­рования поверхностных и внутренних сей­шевых колебаний в Черном море / В. Ф. Баклановская, А. С. Блатов, А. Т. Кондрин, И. И. Чечель // Метеорология и гидрология. – 1986. – № 6. – С. 74–81.
  5. Большая советская энциклопедия (в 30 томах) / Гл. ред. А. М. Прохоров. – 3-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1970.
  6. Горячкин Ю. Н. Изменения климата и динамика берегов Украины / Ю. Н. Горячкин, В. А. Иванов // Доповiдi НАН України. – 2008. – № 10. – С. 118–122.
  7. Данилов-Данильян В. И. Глобальная проблема дефицита пресной воды / В. И. Данилов-Данильян // Век глобализации. – 2008. – № 1. – С. 45–56.
  8. Нестеров В. В. Исследования литосферных дефор­маций средствами большебазовой лазерной интерферометрии: автореф. дисс. … д-ра физ.-матем. наук. – Симферополь: Симферопольс­кий государственный университет, 1996. – 29 с.
  9. Островский А. А. Возможная причина сезонной периодичности некоторых Калифорнийских землетрясений / А. А. Островский // Доклады АН СССР. – 1990. – Т. 313, № 1. – С. 83–86.
  10. Тетельмин В. В. Воздействие строительства круп­ных гидроузлов на изостатическое состояние земной коры / В. В. Тетельмин // Гидротехни­ческое строительство. – 2009. – № 11. – С. 46–50.
  11. Чехов В. Н. Сверхдлиннопериодные литосферные деформации, возбуждаемые сейшевыми колебаниями / В. Н. Чехов, В. В. Нестеров, Ю. Б. Иванов, В. А. Насонкин // Доклады РАН. – 1994. – Т. 336, № 3. – С. 391–393.
  12. Швец В. А. Аппаратно-программные системы для регистрации взаимодействия геосфер: автореф. дисс. … канд. техн. наук. – Владивосток: Тихоокеанский океанологический институт им. В. И. Ильичева, 2006. – 32 с.
  13. Gupta H. K. A review of recent studies of triggered earthquakes by artificial water reservoirs with special emphasis on earthquakes in Koyna, India. Earth-Science Reviews, 2002, Vol. 58, No. 3, p. 279–310. doi: 10.1016/S0012-8252(02)00063-6.
  14. Gupta H. K. Artificial Water Reservoir Triggered Earthquakes / Encyclopedia of Solid Earth Geophysics. Editor: Gupta H. K. – Springer, 2011. – P. 15–24.
  15. Konikov Е. Fluctuations of the Black Sea level in Neoeuxine-Holocene versus catastrophic flood hypothesis / Е. Konikov, S. Faschevsky, G. Pedan // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. – 2009. – № 3. – С. 55–69.
  16. Matishov G. G., Inzhebeikin Y. I. Numerical Study of Azov Sea Level Seiche Oscillations. Oceanology, 2009, Vol. 49, iss. 4, pp. 445–452. doi: 10.1134/S0001437009040018.
  17. Ryan W. B. F., Pitman W. C., Major C. O., Shimkus K., Moskalenko V., Jones G. A., Dimitrov P., Gorur N., Sakinc M., Yuce H. An abrupt drowning of the Black Sea Shelf. Marine Geology, 1997, Vol. 138, iss.1–2, pp. 119–126.
  18. Talwani P. On the Nature of Reservoir-induced Seismicity. Pure and Applied Geophysics, 1997, Vol. 150, iss.3–4, p. 473–492. doi: 10.1007/s000240050089.