адгезія

Вивчена хімічна модифікація гудрону формальдегіду у вигляді 37% водного розчину в присутності каталізаторів. Як каталізатори використані хлорна та сульфатна кислоти, гідроксид натрію та «кислі» гудрони. Досліджено вплив природи та кількості каталізатора, температури та тривалості процесу й співвідношення компонентів суміші на температуру розм’якшення, пенетрацію, температуру крихкості та зчеплення з поверхнею щебню. Структура модифікованого гудрону підтверджена ІЧ-спектроскопічними дослідженнями. Встановлено структурно-груповий склад модифікованих гудронів.

Запропоновано модифікування бітумного в’яжучого екологічною епоксидованою ріпаковою олією (BERO) в присутності ініціатора (затверджувача). Як ініціатор використано адипінову кислоту (АА), малеїновий ангідрид (МА) та поліетиленполіамін (PEPA). Встановлено вплив температури модифікування та співвідношення ініціатор : епоксид ріпакової олії (ERO) : бітум, а також природи ініціатора на властивості модифікованого бітуму. Оцінено такі якісні показники бітуму, як температура розм’якшення, пенетрація, дуктильність та адгезія до скла.

З бітумів, модифікованих феноло-крезоло-формальдегідною смолою (ФіКС-Ф), виготовлені дорожні повільнорозкладні монофазні катіонні бітумні емульсії для застосування як зв’язучого для тонкошарових покриттів з литих емульсійних мінеральних сумішей (ЛЕМС). Встановлені та проаналізовані фізико-технічні показники модифікованих і немодифікованих емульсій. Підібрані оптимальні склади ЛЕМС за критерієм розкладу на основі виготовлених бітумних емульсій.

Властивості наповнених  полімерних композицій значною мірою залежать від природи і поверхневих властивостей наповнювачів, зокрема, базальтового волокна. Вперше показана можливість модифікації поверхні базальтового волокна комерційним полігексаметиленгуанідингідрохлоридом та некомерційними полідіетиленаміногуанідинами - апретами. Встановлена залежність крайового кута змочування та адгезійної міцності в системі "термопласт - волокно" від типу апрету. Визначено оптимальний тип апрету- полідіетиленаміногуанідин-карбонат.

Методом поліконденсації «сирих» фенолів з формальдегідом синтезовано феноло-крезоло-формальдегідну смолу (ФКФС) з фенольної фракції кам’яновугільної смоли. Проведено модифікування дорожніх бітумів цією смолою. За різного вмісту ФКФС встановлено можливість її ефективного використання у якості модифікатора дорожніх нафтових бітумів. Встановлено, що ФКФС є ефективною адгезійною добавкою для дорожніх бітумів. Визначено структурний тип окисненого та модифікованого бітумів за критерієм групового-хімічного складу та розрахунковими критеріями.

Experimental results concerning main regularities of paraffin tar and petroleum resins joint oxidation are presented. It has been shown that petroleum resin in the amount of 5 mas % as raw material component allows to intensify oxidation and improve operational characteristics of obtained bitumen.

The information about generalized kinetic data which can describe biodegradation of polymeric materials (kinetics of biomass growth and methods of investigation of its formal mechanism of biodegradation, microorganism adhesion) has been presented in this paper.

The tar oxidation process has been studied at 523 K, air flow rate of 2.0; 2.5 and 5.0 h-1 and process time of 6, 9 and 12 h in the presence of 2.5; 5.0 and 7.5 mas % (to calculate for the raw material)of petroleum resin with fluorine atoms. The tar is the residue of black oil vacuum distillation obtained from the oils of Western-Ukrainian fields. The effect of process conditions on the characteristics of obtained bitumen has been determined. The structural-group composition of blown bitumen has been examined.

The complete similarity of reinforcement degree behaviour has been shown for nanocomposite epoxy polymer/Na+-montmorillonite and polyarylate, which is considered as the natural nanocomposite. The polyarylate structure description is given within the framework of cluster model of polymers amorphous state structure. The interfacial adhesion level influences strongly the reinforcement degree of indicated materials.

The treatment of amorphous glassy polymers as natural nanocomposites is proposed. It has been shown that the geometry of intercomponent interactions nanoclusters – loosely-packed matrix defines adhesion level between the indicated components of natural nanocomposites. Since nanoclusters – loosely-packed matrix contact is realized over cylindrical surface of the first ones then the larger the indicated surface area the higher the intercomponent adhesion level.