атомна електростанція.

Розглянуто основні фактори впливу на елементи теплообмінника системи розхолоджування басейну витримки у процесі експлуатації. Виконано аналіз проєктної, технічної та експлуатаційної документації з метою попередньої оцінки технічного стану теплообмінного обладнання атомних електростанцій. Наведено дані щодо встановленої потужності та строків експлуатації енергоблоків АЕС України. Описано систему розхолоджування басейну витримки з реактором ВВЕР-1000, її призначення, а також технічні характеристики теплообмінника системи та його схематичне зображення.

Метою роботи є визначення можливості використання локальних сейсмологічних мереж атомних електростанцій в якості елементів системи сейсмологічного моніторингу території України. Оцінка місцевої сейсмічності та уточнення кількісних параметрів сейсмологічних впливів здійснюється на основі матеріалів сейсмологічних спостережень. Оперативну обробку та аналіз сейсмічних сигналів, зареєстрованих на елементах локальних сейсмологічних мереж АЕС, здійснює Головний центр спеціального контролю Державного космічного агентства України (ГЦСК ДКА України).

Наведено основні напрямки Плану заходів з оцінки сейсмічної небезпеки і перевірки сейсмостійкості діючих АЕС, затверджених ДКЯРУ та ДП НАЕК “Енергоатом”, які є підставою для виконання робіт з організації систем сейсмічного моніторингу АЕС України. Показано досвід фахівців ІГФ НАНУ у даній галузі. Визначено основні принципи побудови, їх мету та задачі. Наведено, як приклад, розробку ТЗ на проектування системи для Рівненської АЕС. Окреслено стан справ для кожної з АЕС та ближчі перспективи реалізації проектів.

При дослідженні динаміки осідання фундаментів споруд АЕС першорядне значення, крім регулярних вимірювань, набуває їх теоретичне прогнозування. Оскільки на величину осад впливає безліч різноманітних факторів, врахувати їх при математичному моделюванні практично неможливо. Навіть облік декількох факторів призводить до системи диференціальних рівнянь в приватних похідних, реалізація якої являє собою досить складну математичну задачу.

Мета. Метою роботи є створення методики моделювання сейсмічних хвильових полів для широкого класу вертикально- і горизонтально-неоднорідних шаруватих середовищ. Моделювання дасть змогу точніше оцінити характеристики осадових товщ під час дослідження передаточних характеристик середовища під інженерними спорудами. Методика. Моделювання в області інженерної сейсміки потребує використовувати широкий частотний діапазон (у межах частот від 0 до 200 Гц) для дослідження всіх можливих впливів на інженерні споруди.