автоматизація

Сучасні інформаційні логістичні системи моніторингу дедалі частіше інтегрують IoT- пристрої для збору даних у режимі реального часу, відстеження відправлень, моніторингу вантажів та транспортних засобів, а також для прийняття обґрунтованих рішень. Проте такі інформаційні системи стикаються з низкою суттєвих викликів, зокрема із складністю управління даними, обмеженою взаємодією між зацікавленими сторонами та неефективністю, яка виникає через централізовані механізми контролю.

У статті досліджено застосування методів та засобів штучного інтелекту для ефективної побудови, управління та оптимізації хмарних ІТ-інфраструктур. Аналізуються основні виклики, пов’язані з автоматизацією процесів розгортання, масштабування, моніторингу та оптимізації ресурсів у хмарному середовищі, а також роль ШІ у вирішенні цих завдань. Розглянуті підходи до інтеграції методів та засобів штучного інтелекту для покращення продуктивності, зниження операційних витрат і підвищення безпеки хмарних платформ.

Досліджено інтеграцію інформаційної безпеки у процеси гнучкої розробки програмного забезпечення (Agile) з акцентом на адаптацію методів DevSecOps. Метою було підвищення ефективності впровадження практик безпеки шляхом скорочення часу виявлення вразливостей, зменшення складності інтеграції безпеки в цикл розробки та підвищення рівня співпраці між командами. Аналіз показав, що автоматизація тесту- вання безпеки скорочує час виявлення вразливостей на 40%, а створення крос- функціональних команд підвищує рівень співпраці на 30%.

У сучасних умовах широкого впровадження хмарних технологій, таких як AWS, GCP та Azure, організації стикаються з викликами централізованого управління хмарними ресурсами, які передбачають забезпечення стандартів безпеки, моніторинг метрик сервісів, оптимізацію витрат і управління конфігураціями. Основна проблема полягає у відмінностях архітектури сервісів різних хмарних провайдерів, що ускладнює інтеграцію та стандартизацію процесів в мультихмарних середовищах.

На сьогодні зі стрімким розвитком сучасних технологій в галузі розробки програмного забезпечення, активною цифровізацією та міграцією багатьох послуг в онлайн як ніколи постає питання забезпечення безпеки сервісів, які надають такі послуги в контексті цілісності, конфіденційності та доступності інформації. Рівень захищеності додатків прямо залежить від інвестицій в безпеку в процесі розробки додатків, тому важливо щоб пріоритетом розробників була не тільки реалізація функціональних вимог, а й активна робота над нефункціональними вимогами в контексті безпеки додатків.

Проаналізовано фундаментальну модель SOAR (Security Orchestration, Auto- mation, and Response) у контексті кібербезпеки віртуальних мереж. Охарактеризовано синтез основних концепцій оркестрації, автоматизації та реагування, які є критичними елементами сучасних підходів до управління ризиками та захисту інформаційних систем. Особлива увага приділена інтеграції SOAR із наявними технологіями кібербезпеки, такими як SIEM, EDR, XDR, що дає змогу формувати єдину екосистему безпеки, забезпечуючи швидке виявлення загроз, їх класифікацію та оперативне реагування.

Представлено комплексне дослідження проблеми автоматизації процесу професійного відбору фахівців у сфері штучного інтелекту шляхом побудови професіограм із використанням інформаційних технологій. Основну увагу зосереджено на розробці інноваційної моделі, яка поєднує підходи HR-аналітики та методи обробки неструктурованих текстових даних. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, зростанням попиту на спеціалістів з ІТ та потребою у стандартизованому описі компетенцій, необхідних для успішної професійної діяльності.

Програмна автоматизація спостережень за геосинхронними супутниками Землі є важливим інструментом для ефективного моніторингу космічного простору. Представлена в роботі програма «Plan» створена для автоматизації процесу планування спостережень телескопом Takahashi BRC-250M. Розробка базується на алгоритмах, що враховують видимість супутників, фазу Місяця, перерви між кадрами, а також оптимізацію переміщень телескопа для зменшення часу спостережень. Програма інтегрується з телескопом через протокол TCP/IP та генерує текстові файли планів, які використовуються для наведення.

Розглянуто фактори впливу, що формують індивідуалістичне сприйняття об’єктів підтримки відповідними суб’єктами, які взаємодіють з ними, напряму або опосередковано. Досліджено та запропоновано форму представлення факторів впливу на підтримувані програмні комплекси, що включає в себе набір вхідних характеристик досліджуваного об’єкта підтримки, набір факторів впливу у вигляді матричної функції перетворення, та набір вихідних характеристик результуючого сприйняття все того ж досліджуваного об’єкта підтримки, проте в індивідуалістичному сприйнятті кожного окремого суб’єкта взаємодії з ним.