Матеріали для отоларингологічних стентів повинні мати хорошу міцність на розрив, зносостійкість, біосумісність і певний час деградації. Ця робота стосуэться синтезу поліуретанів на основі різних біодеградабельних сумішей поліолів. Досліджено їхню біодеградабельність і механічні властивості та порівняно з комерційним матеріалом BIOFLEX.
A systematic modern analysis of the state of waste management in the country encourages the search for more rational, efficient and cost-effective ways of processing and recycling solid waste. The inclusion of sewage sludge as a raw material in technologies for processing substrates makes it possible to solve the problems of accumulation and negative environmental impact of this hazardous waste, in addition to the problems of recycling.
Розглянуто технологічні особливості одержання біодеградабельних бінарних сумішей полілактиду з полігідроксибутиратом, полікапролактоном, термопластичним крохмалем, полібутиленадипат-котерефталатом, полібутиленсукцинатом, полібутиленсукцинат-коаді- патом. Виявлено вплив полімерних додатків на фізико-механічні, теплофізичні, техноло- гічні властивості та здатність до біодеградації і біосумсності отриманих матеріалів.
Implementation of the proposed approach to bioremediation of oil-contaminated soils provides an intensification of the hydrocarbons degradation process biologically using a digestate as a bio-stimulant, contributes to the production of an ecologically safe substrate, and excludes its toxicity to living organisms due to the degradation of petroleum hydrocarbons.
Одержано і охарактеризовано фотодеградабельний каталізатор-композит ПС-TiO2/SiO2 та вивчено його деградацію під дією сонячного світла. Встановлено аморфну структуру TiO2/SiO2 з розміром частинок від 16,6 до 30,1 нм. Розраховано енергетичну зону каталізатора. Дослідження деградації проводили протягом 288 годин на двох зразках: суміші ПС з каталізатором (STD) і комбінації ПС-каталізатора з міськими відходами (MWR). Деградацію визначено в темряві та під дією сонячного світла. Встановлено, що відсоткова деградація зразків MWR є вищою у порівнянні з STD зразками.
The system of quality categories, integrated and single indicators was created for the marine ecosystem under the impact of oil production. On the basis of the integral differential approach, a significant and moderate degree of influence has been substantiated for the stages of drilling the well and extracting oil, as well as an insignificant impact for seismic exploration and decommissioning.
Biodegradation processes of oil products in the polluted soil were studied by using the mixture of the polymer complex [chitosan – lactoserum protein]–active silt. It is shown that all these processes take place due to the synergism of the components which form part of the mixture; the use of the developed biomixture ensures the effective biodegradation of compound oil hydrocarbons, a high degree of cleaning soil from pollutions, except the possible secondary pollution of environment.
In this paper an overview of novel biodegradable polymers for food packaging is presented. The aim was to present factors influencing polymer degradation and biodegradation in various environments. It was noted that biodegradable polymers are an imperfect alternative for classical polymers and their decomposition strongly depends on degradation environment. It was also shown that there are various approaches in different countries to certification of biodegradable polymer materials, which rather complicates its application than promotes it.
The information about generalized kinetic data which can describe biodegradation of polymeric materials (kinetics of biomass growth and methods of investigation of its formal mechanism of biodegradation, microorganism adhesion) has been presented in this paper.
the water transport and morphology (TEM data) shows the impact of polymer component ratio on the regulating water flux in a hydrophobic matrix. To elucidate the role of hydrophilicity of the second component presented in the PHB blends, we studied the PHB/PA blends where PA is the polyamide resin composed of statistical copolymer of hexamethyleneadipinate and ε-caprolactam in the ratio of 1:1. The complex of techniques including DCS and FTIR-imaging (for T-scale) demonstrates the interaction between PHB and PA in the temperature ranges of crystallization and melting.