Cold-chain logistics needs decisions that are fast in operation and defensible at audit. This article presents a compact, evidence-centric workflow for service-level agreements (SLAs). SLA clauses are encoded as smart- contract rules on a permissioned blockchain with Byzantine fault-tolerant consensus (Hyperledger Fabric).
This paper introduces a privacy-preserving framework for blockchain systems using the Smart Contract for Data Expiry (SCDE). SCDE governs data registration, retention, and erasure through on-chain policies and off- chain encrypted storage. It combines AES-256 encryption, a Key Management System (KMS) for cryptographic erasure, and Zero-Knowledge Proofs (ZKPs) for verifiable deletion without revealing data. Decentralized Identifiers (DIDs) enable pseudonymization and user accountability.
This article explores the interaction between emerging digital technologies − particularly blockchain and artificial intelligence − and European Union law in the field of personal data protection. The research applies methods of legal analysis of EU legal norms and comparative law (notably in the context of Council of Europe practices and other jurisdictions). Particular attention is paid to the legal and ethical challenges posed by the immutability of blockchain records, the absence of a centralized data controller, and the use of automated decision-making without human involvement.
The purpose of the article is to examine the features of the formation and evolution of financial-legal institutions in the context of digitalization, as well as to analyze trends and prospects for their development under the influence of contemporary challenges. The article explores the process of formation and evolution of financial-legal institutions within the framework of the digital transformation of society and the economy.
With the advancement of blockchain technology, Solidity-based smart contracts have become essential for automating and securing digital transactions across various sectors, from finance to supply chain management. These contracts enable decentralized exchanges without intermediaries, enhancing transparency. However, their immutable nature poses security challenges: any flaw in the code becomes permanent, exposing contracts to attacks and leading to financial and reputational losses. This paper provides a comparative analysis of recent machine learning (ML) and deep l
Дана стаття присвячена порівняльному аналізу автоматичної генерації смартконтрактів на мові Solidity за допомогою великих мовних моделей на основі двох підходів: текстових описів природною мовою та формальних алгебраїчних специфікацій. У ході роботи було проаналізовано смарт-контракти, згенеровані великими мовними моделями (ChatGPT-4, Claude 3.7 Sonnet, DeepSeek-V3), а також інструментом на основі штучного інтелекту GitHub Copilot, з оцінкою їхньої синтаксичної коректності та відповідності початковим вимогам.
Із розвитком смарт-контрактів у мережах блокчейн уможливилось створення складних децентралізованих фінансових (DeFi) протоколів, що охоплюють біржі, платформи кредитування та алгоритмічні криптоактиви. Незважаючи на децентралізованість та прозорість, блокчейн-мережі не гарантують прогнозованої послідовності виконання транзакцій, що привело до появи явища Maximal Extractable Value (MEV) – додаткової вигоди, яку отримують окремі учасники мережі завдяки впливу на впорядкування транзакцій.
Розглянуто правові аспекти організації електронного голосування (е-голосування) в Україні у контексті технологічних інновацій і перспектив упровадження. Досліджено суть, форми е-голосування як інноваційного інструменту реалізації виборчих прав громадян. Розглянуто основні технологічні рішення, що застосовуються у світовій практиці: інтернет-голосування (i-voting), використання електронних терміналів (DRE), біометрична ідентифікація, смарткарткові технології та двофакторна авторизація.
Сучасні інформаційні логістичні системи моніторингу дедалі частіше інтегрують IoT- пристрої для збору даних у режимі реального часу, відстеження відправлень, моніторингу вантажів та транспортних засобів, а також для прийняття обґрунтованих рішень. Проте такі інформаційні системи стикаються з низкою суттєвих викликів, зокрема із складністю управління даними, обмеженою взаємодією між зацікавленими сторонами та неефективністю, яка виникає через централізовані механізми контролю.
У статті розглянуто вирішення проблеми виявлення контрафактних товарів за допомогою використання технології Blockchain. Проведено аналіз існуючих методів та засобів для боротьби з підробками і обґрунтовано вибір блокчейну, як ефективного способу забезпечення прозорості трансакцій та захисту даних. Авторами статті проаналізовано проектування інформаційної системи з використанням структурного підходу, що дозволило систематизувати завдання та визначити ключові аспекти функціонування.