БПЛА

Вітрова енергетика є одним із найважливіших та найперспективніших джерел екологічно чистої відновлювальної енергії. Для підвищення надійності та безпечності експлуатації вітрових турбін, а також для зниження витрат через технічне обслуговування та простої у неробочому стані, необхідно застосовувати сучасні методи моніторингу стану великогабаритних та високонавантажених деталей вітрових електростанцій з використанням інформаційних технологій. Розглянуто основні види дефектів та їхню класифікацію.

Дослідження було спрямоване на розробку моделі геоїда з використанням технології безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Для цього використано БПЛА для отримання зображень досліджуваної території з висоти 150 м із роздільною здатністю на Землі 4,19 см. Всього отримано 3737 зображень, які охоплюють площу 725,804 га. Існуючі еліпсоїдні та ортометричні висоти були використані для географічної прив’язки отриманих зображень. Для аналізу використано 35 точок, з яких 20 точок визначено як наземні контрольні точки (GCP), а решта 15 точок – контрольні точки (CPs).

Автоматичні системи контролю мобільними роботам досягають більшої ефективності за рахунок використання робастних алгоритмів навігації на основі оптичних датчиків, які формують тривимірну карту навколо об’єкту керування. Робота таких алгоритмів, зазвичай, призначена для: детектування ключових об’єктів навколишнього середовища; пошуку попередньо визначених об’єктів для релокації власного положення робота. Для вирішення проблеми детектування об’єктів з хмар точок існує багато різних підходів, але більшість з них мають високу обчислювальну складність.

Метою роботи є дослідження особливостей організації території земель лісогосподарського призначення Східницької селищної ради Львівської області, проведення їх лісовпорядкування із розробкою системи заходів, що спрямовані на забезпечення науково обґрунтованого багатофункціонального ведення лісового господарства, їх охорони, захисту та раціонального невиснажливого використання. Можливість виконання кадастрових робіт для організації території лісових ділянок з рекреаційною функцією за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА) важливе для науки і практики.

Метою роботи є дослідження точності побудови ЦМР прируслових територій із використанням матеріалів БПЛА. Одним із важливих питань гідрологічного моделювання затоплень є високоточне створення ЦМР. За складного типу рельєфу, який пов’язаний із меандруванням русла річки, запропоновано для створення ЦМР використовувати знімання з БПЛА.

The research concerns the methods of UAV group control in networks with duplex communication between nodes built on the "client-server" architecture. Such systems belong to self-organized networks with variable topology. It is important to study the allowable parameters of deviation from the task in the management of a group of UAVs and analysis of the network topology for the group flighting. The network was optimized according to the Ant Colony algorithm ACO.

Розвиток технологій із виробництва БПЛА (безпілотних літальних апаратів), крім експлуатаційних, правових та комерційних рішень, потребує стандартизації методів контролю як для наземних комплексів, так і для літальних апаратів та платформ. Інтернет-гіганти Google, Facebook протягом довгого часу підтримують стартапи із розвитку безпілотних літальних апаратів для різних сфер використання – від поставки товарів (від пошти до піци) до створення літальних платформ для забезпечення інтернетом регіонів, де неможливо розташувати наземні чи надводні станції.

Метою роботи є оцінити величину похибки ортотрансформування аерознімків по висоті, отриманих з безпілотного літального апарату на гірську ділянку смт. Східниця за допомогою додаткової сітки точок ГНСС-знімання. Завданням роботи є проаналізувати різниці висот точок отриманих за допомогою карти висот з БПЛА і даних ГНСС-знімання. Оцінити розходження реальних координат опорних точок з їх координатами на ортофотоплані. Методика.

Стаття присвячена постановці задачі вибору CАx систем для оптимального проектування безпілотних літальних апаратів. Розглянуто задачі кожного етапу проектування БЛА та визначено засоби, які дають змогу забезпечити оптимальне проектування, враховуючи емпіричний досвід.

Отримання зображень з високою роздільною здатністю з застосуванням малої авіації грає все більш значну роль в області застосування фотограмметрії та дистанційного зондування. Для корекції даних дистанційного зондування без опорних точок необхідні точні дані зовнішнього орієнтування. Початкові дані орієнтування можуть бути отримані за допомогою GPS / INS. В цій статті проводиться аналіз помилок даних орієнтування і пропонується метод високоточної корекції без використання опорних точок.