дискурс

Матеріалом цього дослідження є епістемічна модальність у науково-популярному дискурсі змісту інформаційно-оцінних висловлювань викладачів або студентів, що утворюють мовну тканину різними мовами; використовуючи різноманітні засоби вираження впевненості, сумніву й неповної впевненості в істинності повідомлюваного. Ці засоби є детермінативами, або маркерами, когнітивної діяльності суб’єкта мовлення – викладача або студента.

Розглянуто складну проблему медіалінгвістики, яку утворює завдання виокрем­лення засобів і ознак маніпулятивності у медіатексті. Якщо певний текст вважається маніпулятивним, тоді має існувати протилежний йому текст, у загальному сенсі, який не є маніпулятивним і який головно спрямований на викриття маніпулятивних прийомів тексту, якому інкримінують навмисно викривлене подання інформації. Англійсько­мовний дискурс з тематики зміни клімату демонструє значний обсяг текстів, які позиціонують себе до одного чи іншого типу, або їх зараховують опоненти до певного типу.

The article studies the problem of a gradual change in the direction of urban discourse under the influence of critical -re-considering of the heritage in modernists projecting and the range of social and technological initiatives implemented on the verge of 21st century.

The Halyna Baluta’s monograph “The Structures of Language” deals with the different aspects of our language. The author explores language from its sacral functions in Antiquity to the powerful discourses in contemporary society. In this reviewed monograph the author argues that language is the medium between a human being and the world. Halyna Baluta’s monograph helps to understand such things as 1) thinking and consciousness are based on language; 2) a thought doesn’t exist without its language form; 3) we realize the state of things with the help of language.