експерт

У статті аналізуються важливі аспекти проведення судово-медичних експертиз в контексті розслідування кримінальних справ та інших правопорушень. Визначено, що за об’єктом дослідження судово-медична експертиза може бути поділена на такі види: судово-медична експертиза, судово-медична експертиза живих осіб, судово-медична експертиза речових доказів. В статті аналізуються процеси, пов’язані з експертизою трупа, включаючи вилучення різних біологічних матеріалів та їх подальший аналіз.

Стаття присвячена проблемі організації судово-експертної діяльності в процесі здійснення кримінального переслідування та, загалом, - проблемі вдосконалення  всієї процедури отримання доказової інформації в процесі здійснення кримінального провадження в країнах Європи.

У статті досліджено основні положення цивільного процесуального законодавства у частині правового регулювання інституту інших учасників судового процесу. Автором наголошено на актуальності тематики дослідження в контексті реформування судової системи в цілому та цивільного процесу зокрема. Інші учасники судової справи в цивільному судочинстві складають окрему групу суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин.

Статтю присвячено проблемі організації судово-експертної діяльності в процесі
здійснення кримінального переслідування та, загалом, – проблемі вдосконалення всієї
процедури отримання доказової інформації в процесі здійснення кримінального
провадження. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури
досліджено окремі питання організації судово-експертної діяльності в деяких державах
Європи, а також питання правового (процесуального) статусу судового експерта.

На основі аналізу законодавства, теорії та практики судової експертизи досліджено
зміст поняття “об'єкт експертизи”, розглянуто питання щодо допустимості збирання
експертом об'єктів експертизи. Висловлено пропозиції щодо допустимості збирання
експертом об'єктів експертизи під час проведення дослідження, їх подальшого
теоретичного розроблення, закріплення на рівні закону через внесення змін і доповнень
до законодавчих актів і впровадження у практичну діяльність з метою забезпечення
повноти і якості збирання доказової інформації.

Проведено оцінювання різних алгоритмів самоорганізації бездротових сенсорних мереж (БСМ). Досліджено особливості вибору переважного алгоритму самоорганізації сенсорної мережі методом аналізу ієрархій. За результатами порівняльного аналізу алгоритмів на основі суджень експертів методом аналізу ієрархій вибрано енергоефективний алгоритм самоорганізації БСМ. Цей алгоритм застосовує схему оплати, використовуючи потужність передавання як медіатор, досягаючи тим самим високої продуктивності.

Дослідження розглядає питання нормативно-правового регулювання та
особливості організації і тактики взаємодії слідчого з експертом. Розглянуто принципи
та елементи взаємодії, а також визначено її етапи. Проведено аналіз законодавства
України у сфері судово-експертної діяльності щодо взаємодії слідчого з експертом