фейк

У статті описано дослідження ідентифікації фейкових новин на основі опрацювання природної мови, аналізу великих даних і технології глибокого навчання. Розроблена система автоматично перевіряє новини на наявність ознак фейкових новин, таких як використання маніпулятивної мови, неперевірених джерел і недостовірної інформації. Візуалізація даних реалізована на основі дружнього інтерфейсу користувача, який відображає результати аналізу новин у зручному та зрозумілому форматі.

У статті розглянуто питання використання в адміністративному законодавстві слів іншомовного походження, якими досить часто свідомо чи несвідомо замінюють слова української мови, що негативно впливає на пояснення правових відносин та їх правове регулювання. Зазначено, що неперевірені факти оприлюднюються через засоби масової інформації, що спонукає здійснювати їх перевірку шляхом встановлення реальної наявності того чи іншого факту та його правової оцінки.

Інформаційні війни вже давно використовують як повноцінну зброю проти ворога, при цьому застосовують і маніпуляції, і повністю фейкові повідомлення. Методи при поширенні неправдивих медіаповідомлень у їхніх авторів бувають абсолютно різними, проте мета практично завжди однакова – змусити цільову аудиторію, яка споживає інформацію, повірити і потрапити під вплив.

Подано характеристику понять «фейк», «фейкові новини». Розглянуто маніпулятивні технології в ЗМІ. На думку автора, сьогодні користувачі соціальних мереж постійно бачать неправдиву інформацію, написану і поширену з метою підвищення інтернет-трафіку.

Перша згадка про фейкові новини припадає на XVII ст. Газетна качка — саме так називають неправдиву, сфальсифіковану та неперевірену інформацію, поширену в ЗМІ. За однією із версій (а їх чимало), виникнення виразу пов’язують із анекдотом бельгійського журналіста Корнеліссена, який одного разу опублікував цілком серйозно, як нібито наукове повідомлення, анекдот про ненажерливість качок. Якийсь учений порубав, мовляв, качку на дрібні шматочки та віддав «на сніданок» іншим дев’ятнадцятьом качкам.

Досліджено меми як експресивний риторичний ресурс у мас-медійних репрезентаціях російсько-української гібридної війни. Об’єктом розгляду є гасла й мікроцитати із 88 дискурсу російської пропаганди, що слугують для легітимації зовнішньої агресії та окупаційної політики РФ. Віддзеркалені в українському контрдискурсі як інтертекстуальний матеріал, вони використовуються у функції критичних мішеней-референцій для деконструкції фейків та знешкодження маніпулятивних програм. Загалом мережі меметичних знаків підпорядковані завданням символічної ідентифікації сторін конфлікту та їхніх завдань.

Розглянуто поняття дезінформації; з’ясовано відмінність між дезінформацією та фейком. Запропоновано класифікацію фейків за різними ознаками, з’ясовано різновиди фейкової інформації з метою поширення у мережі Інтернет. Досліджено суть і походження поняття “фейк”, описано процес створення та поширення фейкової інформації у соціальних медіа.