філософія

Передмова до українського перекладу статті "Мета філософії" Ісаї Берліна

У передмові йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Також у цій статті пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.

Світоглядні інтерпретації філософії та проблема її наукового статусу (дослідницька стаття)

 У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання.

ВИДАТНИЙ ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ТВІР (ДО 200 РІЧЧЯ ПУБЛІКАЦІЇ «ФІЛОСОФІЇ ПРАВА» ГЕГЕЛЯ)

У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.

Філософія формує чи інформує? (Огляд монографії П’єра Адо “Філософія як спосіб життя” / пер. з французької О. Йосипенко. Київ : Новий Акрополь, 2020)

Прорецензовано відому книжку французького філософа, філолога та дослідника античної і середньовічної філософії П’єра Адо. Головна ідея книги полягає у пошуку відповіді на запитання: філософія формує чи інформує? У такий спосіб автор намагається актуалізувати той факт, що філософський дискурс і філософське життя є нерозривні. Він вважає, що визнання філософського життя одним із полюсів філософії допоможе віднайти у нашому сучасному світі місце для філософів, які будуть не лише оновлювати філософський дискурс, але й спрямовуватимуть його у своє життя. Ця книга адресована усім.

Річард Рорті та доцільність існування історії філософії (Передмова до українського перекладу статті Річарда Рорті «Історіографія філософії: чотири жанри»)

Читачам журналу пропонується перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення.

Міждисциплінарний підхід як один із найефективніших підходів до викладання філософських дисциплін (Огляд міжнародного стажування за освітньо-науковою програмою “Філософія та економіка” Університету Байройта, Німеччина)

 Автор на прикладі магістерської та бакалаврської програми  «Філософія та економіка» Байройтського університету розкриває дидактичний, педагогічний, науковий аспекти міждисциплінарного підходу у викладанні філософських дисциплін. Коротко описані структура та організація навчального процесу на освітній програмі «Філософія та економіка», проаналізовано робочі програми основних  навчальних дисциплін філософського циклу.

Теорія та практика освіти, навчання, виховання у Львівсько-Варшавській школі (Рецензія на монографію Ольга Гончаренко. Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі: монографія. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2018. 476 с.)

У рецензії аналізується зміст монографії Ольги Гончаренко «Філософія освіти у Львівсько-Варшавській школі». Львівсько-Варшавська школа відома як школа ранньої аналітичної філософії, в якій багато уваги приділяли логіці, аналізу понять та відкидали ірраціоналізм у філософії. Проте у рецензованій монографії представники Львівсько-Варшавської школи постають як теоретики освіти, педагогіки та дидактики.

Філософсько-правові витоки громадянства

Основною метою статті є спроба проаналізувати філософсько-правові витоки концепції громадянства, її первинну сутність та правову природу. Особливу увагу автор
звертає на античний хронополітичний та історичний етап її еволюції, оскільки саме під час нього зародилася концепція громадянства, яка набула філософсько-правого
трактування та законодавчого регламентування, яке зберігається і донині.