філософія

У рецензії розглянуто монографію українського дослідника В. Козловського “Кантова антропологія”. Автор монографії здійснює глибокий і фундаментальний аналіз антропологічної тематики німецького філософа Імануеля Канта. У монографії представлено оригінальний підхід до відкриття візії людини у філософії І. Канта не лише у творах присвячених природі та сутності людини. Український дослідник загалом відкриває усі можливі моделі людини явно чи приховано представлені у тематично відмінних філософських працях І. Канта.

Це український переклад есе “Субстанційне та функціональне визначення філософії” відомого польського мислителя, дослідника та критика марксизму, епістемолога, Лешека Колаковського. У ньому розглядається природа філософії, її призначення та функції, які вона виконує, як у житті окремої людини, так і в суспільному чи колективному житті. Відтак, автор розглядає різні визначення філософії з різних позицій: сцієнтичної, трансцендентальної, традиційної та функціональної. Остання є основною, бо її притримується Лешек Колаковський. Філософія є природним явищем у житті людини та людських спільнот.

Це перший український переклад есе Ісаї Берліна "Мета філософії".

У передмові йдеться про життя Ісаї Берліна, його зацікавлення, а також про статтю “Мета філософії”, яка вперше перекладена українською мовою. Метафілософські роздуми Ісаї Берліна про філософію є важливими для розуміння того, яке місце займає філософія у системі наук, які завдання може вирішувати філософія. Також у цій статті пояснюється цінність філософії для суспільства та людини.

 У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання.

У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.

Прорецензовано відому книжку французького філософа, філолога та дослідника античної і середньовічної філософії П’єра Адо. Головна ідея книги полягає у пошуку відповіді на запитання: філософія формує чи інформує? У такий спосіб автор намагається актуалізувати той факт, що філософський дискурс і філософське життя є нерозривні. Він вважає, що визнання філософського життя одним із полюсів філософії допоможе віднайти у нашому сучасному світі місце для філософів, які будуть не лише оновлювати філософський дискурс, але й спрямовуватимуть його у своє життя. Ця книга адресована усім.

Читачам журналу пропонується перший український переклад статті «Історіографія філософії: чотири жанри» американського філософа постмодерніста Річарда Рорті, в якій він розглядає можливі стратегії історико-філософських досліджень та їхньої ролі у розвитку філософського мислення.

 Автор на прикладі магістерської та бакалаврської програми  «Філософія та економіка» Байройтського університету розкриває дидактичний, педагогічний, науковий аспекти міждисциплінарного підходу у викладанні філософських дисциплін. Коротко описані структура та організація навчального процесу на освітній програмі «Філософія та економіка», проаналізовано робочі програми основних  навчальних дисциплін філософського циклу.

Methodological situation in the modern jurisprudence, the main peculiarity of which
there is transition from monistic methodology to philosophical and methodological pluralism,
is described in the article.