У статті обговорюється питання про сутність та науковий статус філософії. Обґрунтовується думка про світоглядний характер філософії, оскільки для неї центральними є найзагальніші питання про світ, людину й місце людини у світі – світоглядні питання, або Великі Філософські Питання. Це не означає, що філософія є світоглядом, чи множиною світоглядів, чи наукою про світогляди. Радше вона є цариною пошуку, обґрунтування й раціонально-критичного оцінювання відповідей на світоглядні питання, а також критичного аналізу й розвитку категорій та концептуальних схем, в яких ми мислимо про ці питання. При цьому філософія може розглядатися як наука у широкому сенсі систематичної пізнавальної діяльності, що націлена на виявлення істини і є важливою частиною спільноти пізнавальних дисциплін, до якої належать не лише природничі емпіричні та математичні науки, але також і суспільні науки й гуманітаристика. Хоча не вся філософія є науковою у цьому сенсі, академічна філософія може і має такою бути. Характерний для філософії плюралізм поглядів не суперечить її науковому статусу, оскільки з одного боку, в інших науках також немає гарантій істинності прийнятих теорій, тому існує плюралізм поглядів стосовно ряду фундаментальних питань, а з іншого боку, філософія продукує важливе знання кількох видів: знання про незнання, знання про фундаментальні категорії, схеми та принципи мислення та знання про наявні альтернативи стосовно світоглядних питань та відповідні аргументи.
Berlin, I. (1962/2013). The Purpose of Philosophy. In I. Berlin (auth.), H. Hardy (ed.), The Power of Ideas. 2nd edition, 29-42. Princeton: Princeton University Press. https://doi.org/10.1515/9781400848843-005
Blackburn, S. (2005). The Oxford Dictionary of Philosophy, 2nd ed. Oxford: Oxford University Press.
Hansson, S.O. (2003). Is Philosophy Science? Theoria, 69, 153-56. https://doi.org/10.1111/j.1755-2567.2003.tb00758.x
Hansson, S.O. (2008). Philosophy and Other Disciplines. Metaphilosophy, 39 (4-5): 472-483. https://doi.org/10.1111/j.1467-9973.2008.00567.x
Hansson, S.O. (2013). Defining Pseudoscience and Science. In: M. Piglucci and M. Boudry (eds.). Philosophy of Pseudoscience, 61-77. Chicago: The University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226051826.003.0005
Hors'kyi, V. (2001). The History of Ukrainian Philosophy. [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova dumka.
McGinn, C. (2015). The Science of Philosophy. Metaphilosophy, 46(1), 84-103. https://doi.org/10.1111/meta.12116
Popper, K. (1959/2002). The Logic of Scientific Discovery. London and New York: Routledge.
Popper, K. (1962). Conjectures and Refutations. London: Routledge and Kegan Paul.
Popper, K. (1975/1992). How I See Philosophy. In: K. Popper. In Search of a Better World, 173-187. London and New York: Routledge.
Searle, J. (2007). Philosophy and the Basic Facts. In: J. Searle. Freedom and Neurobiology, 1-35. New York: Columbia University Press.
Shramko, Y. (2010). Philosophy: Science or Worldview?. [In Ukrainian]. Aktualni problemy dukhovnosti, 11, 98-112.
Shramko, Y. (2020). The Nature of Scientific Philosophy. Logic and Logical Philosophy, 29, 3-18. https://doi.org/10.12775/LLP.2019.029
Shynkaruk, V. (1977/2009).Worldview and Philosophy. [In Ukrainian]. In: Hubers'kyi, V. (ed.). Filosofia: khrestomatia (vid vytokiv do s'ohodennia), 163-173. Kyiv: Znannia.
Shynkaruk, V., Yolon, P. (2002). Philosophy. [In Ukrainian]. In: Filosofs'kyi entsyklopedychnyi slovnyk, 670-674. Kyiv: Abrys.
Woleński, J. (2005). Epistemologia: poznanie, prawda, wiedza, realizm. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN SA.