Глобальний індекс КСП

МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ СКЛАДОВИХ GCI НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНИ

Глобальна конкуренція зростає не лише на рівні продуктів/фірм, а й серед країн. Конкурентоспроможність країн визначається багатьма факторами та оцінюється за різними підходами та методами. Одними з найбільш відомих є методології Інституту розвитку менеджменту (IMD) та Всесвітнього економічного форуму (WEF). Індекс глобальної конкурентоспроможності ВЕФ базується на 12 групах із понад 100 показників. Остання версія – GCI 4.0 – включає: 1. Сприятливе середовище (інституції; інфраструктура; прийняття ІКТ; макроекономічна стабільність); 2. Людський капітал (здоров’я; навички); 3.

Аналізування глобальної конкурентоспроможності країн європейського союзу

За умов євроінтеграції України ЄС є ключовим орієнтиром для посилення її глобальної КСП. Метою статті є аналізування глобальної КСП країн-членів ЄС за основними міжнародними індексами задля формування рекомендацій щодо її підвищення. Показано, що країни ЄС (передусім Нідерланди, Швеція, Данія) займають провідні позиції у міжнародних рейтингах КСП, проте у деяких ключових сферах частина країн відстає від світових лідерів.

НАУКОВО-ОСВІТНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ

Окреслено сучасний стан та тенденції у вищій освіті України із зазначенням серед її трендів скорочення чисельності вступників до ВНЗ, недостатнього рівня якості отриманої випускниками вишів освіти за умови необґрунтовано великої кількості освітніх закладів. Незадовільний стан наукової сфери пов’язаний як з незначним рівнем фінансування зазначеної сфери, так і з неефективністю її функціонування, що проявляється в низькій продуктивності аспірантури та докторантури, низькому інноваційному рівні застосовуваних технологій та процесів.