ІЧ-спектроскопія

Коолігомеризацією ненасичених сполук, що містяться в легкій фракції кам‘яновугільної смоли (ЛФКВС) та її фракції, що википає за температур 423–463 К (ІКФ) з додаванням промислових мономерів розроблений метод одержання інде-кумаронових смол (ІКС) з карбоксильними групами. Як промислові мономери вивчені стирол, малеїновий ангідрид, гліцидилметакрилат та метакрилова кислота. Як ініціатор реакції вивчено 2,2`-азо-біс-(2-метилпропіонітрил) у вигляді 0,2М толуольного розчину.

Вивчено структурування епоси-олігоестерних сумішей, що складаються із діанової епоксидної смоли ED-20 і олігоестеракрилату TGM-3 в присутності модифікованого адипіновою кислотою дигліциділового етеру діоксидифенілпропану (ДЕДФП). Структурування проводили як за кімнатної температури, так і за нагрівання при 383, 403 або 423 К з використанням як затвердни поліетиленполіаміну. Наведена методика синтезу ДЕДФП. Контроль за структурними змінами в процесі формування полімерних плівок проводили за визначенням їх твердості та вмісту гель-фракцій.

Вивчено структурування за кімнатної температури і при нагріванні до 383, 403 або 423 К впродовж 15, 30, 45, 60 і 75 хв. епокси-олігоестерних сумішей, що складаються з промислової епоксидної смоли ЕД-20, олігоестеракрилату ТГМ-3 і карбоксилвмісної похідної епоксидної смоли ЕД-24 (КПЕС) в присутності поліетиленполіаміну. Встановлено вплив складу суміші, температури і тривалості структурування на вміст гель-фракції в зразках та твердість полімерних плівок. З використанням ІЧ спектроскопії встановлено хімізм утворення просторовозшитих структур.

Методом абсорбційної ІЧ-спектроскопії та розсіяного загального відбиття вивчено взаємодію кремнійорганічних сполук і кополімерів етилену з вінілацетатом та малеїновим ангідридом. Встановлено, що відбувається збагачення поверхневих шарів полімерів силоксановою фазою, що може бути використано при формуванні хімічної структури адгезійних матеріалів різноманітного призначення.

У статті розглянуті результати теоретичних і експериментальних досліджень з отримання керамічних пігментів синьої колірної гами зі структурою шпінелі на основі шлаку алюмінотермічного виробництва феротитану. Встановлена послідовність протікання фізико-хімічних процесів, які обумовлюють формування заданих кристалічних фаз при випалі шлакoвмісних пігментів. Вивчений вплив концентрації оксиду кобальту і температури випалу дослідних пігментів на їх оптико-колірні показники. Показана перспективність використання розроблених пігментів для забарвлення глазурних покриттів.

Вивчена, в присутності гідроксиду калію, реакція взаємодії новолачної феноло-формальдегідної смоли з гліцидилметакрилатом та запропонована методика синтезу феноло-формальдегідної смоли, яка містить бічні ненасичені зв’язки. Розраховані ефективні швидкості та енергія активації такої реакції. Структура синтезованої смоли підтверджена ІЧ- спектроскопічними методами дослідження. Показана можливість використання такої смоли як активного компоненту полімерних сумішей на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20, її пероксидної похідної (ПО) та олігоестеракрилату ТГМ-3.

The possibility of epoxy resin carboxy-containing derivative (CDER) obtaining has been studied on the basis of dianic epoxy resin ED-24 and adipic acid (AA). The synthesized CDER contains epoxy and carboxy groups at the same time. Used catalysts were benzyltriethylammonium chloride (BTEACh); 1,4-diazobicyclo[2,2,2]octane; N,N-dimethylaminopyridine; 18-Crown-6, potassium hydroxide, triethylamine and 18-Crown-6+ZnCl2 catalytic system. The effect of the catalyst nature and amount, reagents ratio, process temperature and time on the reaction proceeding between ED-24 and AA has been determined.

Вивчена можливість використання як полімерного компоненту бітум-полімерних сумішей фенол-формальдегідних смол (ФФС), які містять у бічних відгалуженнях реакційно здатні метакрилатні фрагменти або лабільні пероксидні зв’язки. Враховуючи те, що ФФС з пероксидними фрагментами на основі епоксидної смоли в літературі не описана, розроблена методика її синтезу. Кінетичні закономірності реакції між пер оксидною похідною епоксидної смоли (ППЕС) і фенольною групою ФФС вивчені на прикладі ППЕС з фенолом. Структура ФФС з пероксидними групами (ФФСП) підтверджена ІЧ-спектроскопічними дослідженнями.

В роботі вивчено кінетичні закономірності хімічного модифікування епоксидних смол аліфатичними та ароматичними двохосновними кислотами. Як епоксидні смоли використовували промислові діанові смоли марки ЕД-20 та ЕД-24. В якості двохосновних карбонових кислот були використані наступні: щавлева кислота, малонова кислота, бурштинова кислота, себацинова кислота, малеїнова кислота, терефталева кислота та ізофталева кислота. Розраховані ефективні константи швидкостей реакцій та енергії активації між епоксидною смолою та різними за природою кислотами.

Розроблено методику одержання та синтезовано на основі пероксидної похідної епоксидної смоли ЕД-24 (ПО) та олігоетеру PolyTHF-2000 олігомер, що містить у своїй структурі пероксидну, первинну гідроксильну та вторинні гідроксильні групи. Вивчено вплив природи та кількості каталізатора, температури та тривалості реакції на швидкість протікання реакції між ПО та PolyTHF-2000. Як каталізатори реакції вивчено бензилтриетиламоній хлорид, гідроксид калію, 1,4-діазобіциклооктан та каталітичну суміш, що складалася із бензилтриетиламонійхлориду і КОН у співвідношенні 1:1 молі, відповідно.