ІЧ спектроскопія

Вивчені ініціюючі властивості пероксидних сечовино-формальдегідних олігомерів. Для порівняння вивчено ініціюючу активність у процесі полімеризації стирену пероксидним олігомером на основі епоксидного олігомеру Epidian-5 та трет.-бутилгідропероксиду. Структуруючі властивості сечовино-формальдегідних олігомерів з пероксидними групами вивчено на прикладі ненасичених олігоестерів. Хімізм процесу утворення продуктів просторово-зшитої будови досліджено з використанням ІЧ-спектроскопії.

Одним з варіантів утилізації зношених автомобільних шин є низькотемпературний піроліз, цільовим продуктом якого є піроконденсат. Вивчено фракційний склад і властивості піроконденсату піролізу гумових відходів, отриманого на промисловій установці. Проведено розділення піроконденсату на бензинову та дизельну фракцію і залишок. Встановлено склад та властивості цих фракцій. Проведено рентгенофлуоресцентний аналіз та ІЧ-спектроскопічні дослідження піроконденсату і вузьких фракцій, виділених з нього.

Вивчена хімічна модифікація гудрону формальдегіду у вигляді 37% водного розчину в присутності каталізаторів. Як каталізатори використані хлорна та сульфатна кислоти, гідроксид натрію та «кислі» гудрони. Досліджено вплив природи та кількості каталізатора, температури та тривалості процесу й співвідношення компонентів суміші на температуру розм’якшення, пенетрацію, температуру крихкості та зчеплення з поверхнею щебню. Структура модифікованого гудрону підтверджена ІЧ-спектроскопічними дослідженнями. Встановлено структурно-груповий склад модифікованих гудронів.

Проведені дослідження експлуатаційних властивостей нової та відпрацьованої напівсинтетичної моторної оливи Castrol 10W-40 для дизельних двигунів автомобілів комерційного класу використання. Наведені результати дериватографічного та ІЧ-спектроскопічного досліджень. За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу встановлено склад неорганічної частини досліджуваних напівсинтетичних олив.

Вивчена можливість модифікування нафтових залишків (гудрону і окисненого бітуму) формальдегідом у вигляді 37% водного розчину за температури 393±3 К впродовж 3 годин в присутності органічного розчинника з використанням як каталізатор хлорної кислоти. Як органічний розчинник використано толуен, п-ксилен, нафтовий сольвент і н-октан в кількості від 0 до 40 % мас. на вихідний нафтовий залишок.

Розроблено поточну схему комплексного методу регенерації відпрацьованих мінеральних моторних олив (ВММО), який включає процес термоокиснювальної регенерації, вакуумну перегонку та доочищення регенерованої оливи карбамідом. Встановлено, що регенеровані оливи можуть використовуватись, як базові оливи, а побічні продукти процесу – відгін та залишок – можуть використовуватись для виробництва палива та бітуму, відповідно.

Одержано нові продукти біосинтезу штаму Pseudomonas sp. PS-17: біогенні поверхнево-активні речовини (рамноліпідний біокомплекс, дирамноліпід та екзополісахарид) і біополімер полігідроксіалканоат. Вивчено процес термічного перетворення цих продуктів у повітряному середовищі в інтервалі температур 293–1273 К. За результатами термолізу та ІЧ-спектроскопії виявлено утворення рамноліпідного біокомплексу між рамноліпідами та екзополісахаридом при підкисленні супернатанту культуральної рідини до рН=3.