Карпати

Густина теплового потоку змінюється від 35-40 мВт/м2 в південно-західній частині Східно-Європейського кратону і Передкарпатському прогині до 50-60 мВт/м2 в Зовнішніх Карпатах і до 80-120 мВт/м2 в Панонському басейні. Декілька рівнів теплового поля відображають головні етапи тектонічного розвитку і особливості структури літосфери. Аномалії високих теплових потоків обумовлені кайнозойськими геодинамічними процесами, зв’язаними з колізією між Європейською плитою і мікроплитою Алькапа.

Запропонована модель геологічного розвитку Українських Карпат з точки зору терейнового аналізу та з врахуванням нових геологічних матеріалів, одержаних при геолого-картувальних роботах.

Прогноз аномалій сили тяжіння в гірських областях виконують в Нині на основі методу середньої квадратичної колокації, використовуючи найчастіше так звані скорочені аномалії [3,5]

Приведено уточнену геодинамічну ситуацію територій Австрії, Чехії, Угорщини, Польщі, Словенії, Хорватії, складену за даними вимірювань з використанням новітніх технологій (GPS), а також за додатковою геодезичною інформацією.

Показані різні підходи геологів прикордонних карпатських країн до виділення та розчленування формацій. Висунуті у Словаччині уявлення про принципово нові формаційні категорії можуть бути покладені в основу їх кореляції усій Карпатської дуги тільки після спільних досліджень цій проблеми геологами різних країн безпосередньо на природних розрізах.

Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з позицій терейнового аналізу. Покриви Флішових Карпат та Самбірська моласова одиниця інтерпретуються як давня акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛКАПА та Тисію-Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії-Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛКАПА – Пієнінсько- Магурська-Дуклянська призма.

Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з точки зору терейнового аналізу. Карпатський ороген складений трьома головними елементами: мікроконтинентальними терейнами, сутурами і флішово-моласовою акреційною призмою. У регіоні розташовані два основні терейни: північний АЛКАПА та південний Тисія-Дакія. Сутури (Примармароська, П’єнінська зона та ін.), які маркують давні океанічні басейни, обмежують ці терейни. Флішові Карпати інтерпретуються як крейдово-неогенова акреційна призма.

Мета. Метою роботи є виявлення структурних форм латерального витискання у західній частині Українських Карпат і розроблення попередньої концептуальної моделі їх утворення. Методика. Застосовувались методи геологічного картування та структурний аналіз. Важливу роль, особливо для діагностики зсувних зон, відігравали аналіз прирозривних складок, інших деформацій (зокрема меланжів), реставрація стандартним методом полів напружень за спряженими тріщинами, дешифрування космознімків.