Ways of using perfluorinated sulfonamides in various technological processes are considered. The possibility of using aminotoxane as a catalyst in the process of cyclohexane oxidation was studied. Various technological parameters of the use of the binary catalytic system: cobalt naphthenate - aminotoxane in the process of cyclohexane oxidation and their influence on the main indicators of this process were studied.
Вивчено вплив складу FeBiMoO каталізаторів на їхні властивості в реакції окиснювального дегідрування ізопропілбензолу і встановлено, що оптимальним для забезпечення максимального виходу α метилстиролу є каталізатор з атомним співвідношенням активних компонентів Fe : Bi : Mo = 2 : 1 :2. На підставі вивчення фазового складу обґрунтовано припущення, що поліпшення каталітичних властивостей зумовлено утворенням потрійної сполуки складу Fe2Bi3Mo2O12, що забезпечує оптимальні кислотно-основні властивості каталітичної поверхні.
Попередньо окиснена трубка з ковару використана як каталізатор риформінгу для перетворення нафталену. За умов сухого риформінгу можна досягти конверсії нафталену 24,7%. За додавання до генераторного газу водяної пари в об’ємному співвідношенні 0,06 і 0,11 досягається конверсія нафталену 36,6 і 42,3%, відповідно. Підвищення температури риформінгу до 1173 К збільшує каталітичне видалення нафталену до 91,5%.
Наноструктурований нікель має значну площу поверхні на одиницю об’єму та керовані оптичні, електронні, магнітні та біологічні властивості, що робить наноприготування нікелю надзвичайно привабливим з точки зору його практичного застосування у різних галузях хімії. В роботі узагальнено технології по наноматеріалах нікелю, включаючи їх просте приготування та сучасне застосування.
Показано, що використання каталітичних систем, що містять окремі амінокислоти та промисловий каталізатор – розчин нафтената кобальту в циклогексаноні – мають певний вплив на процес рідиннофазного окиснення циклогексану. В результаті проведення спектральних досліджень бінарних каталітичних систем на основі нафтената кобальту з використанням додатків різної природи (спиртів та азотовмісних модифікаторів) запропоновано структурні форми каталітичних комплексів.
Запропоновано новий механізм реакції прямого (адитивного) хлорування етилену з утворенням 1,2-дихлоретану в присутності каталізатора FeCl3, промотованого NaCl. Встановлено, що швидкість залежить від концентрації активної фази каталізатора і промотора, а також утворення комплексу Na[Fe(C2H4Cl)4], який є поверхневим інтермедіантом реакції. Обгрунтовано гетерогенно-гомогенний механізм процесу, згідно якого реакція починається на поверхні каталітичного комплексу і триває в розчині дихлоретану.
В присутності екологічно безпечного і ефективного каталізатора Фріделя-Крафта ZnCl2 проведено одноступеневий чотирикомпонентний синтез полізаміщеного дигідро-2-оксопіролу за кімнатної температури з використанням діалкилацетилендикарбоксилату, формальдегіду та амінів (ароматичних та аліфатичних). Показаний ряд переваг такого синтезу: легкість, дешевизна, екологічно безпечний каталізатор, короткий час реакції, високі виходи, легке оброблення (тільки звичайна фільтрація) та простота експлуатації. Визначено характеристику одержаних продуктів за допомогою Фур‘є- та ЯМР-спектроскопії.
Запропоновано механізми реакцій між діепоксидною сполукою та адипіновою кислотою (АА) в присутності бензилтриетиламоній хлориду та 1,4-діазобіцикло[2,2,2]октану. Вивчено термічну стабільність олігоестеру, отриманого внаслідок хімічного модифікування дигліциділового етеру діоксидифенілпропану АА та епокси-олігоестерних сумішей за його участі. Визначено в’язко-еластичні властивості плівок на основі епокси-олігоестерних сумішей, які містять у своєму складі епоксидну смолу Epidian-5, олігоестеракрилат ТГМ-3 та поліетилполіамін.
За результатами дослідження кінетичних закономірностей і механізму процесу каталітичного окиснення 4-амінотолуену озоном у рідкій фазі, розроблено основи технології синтезу 4-амінобензилового спирту та 4-амінобензальдегіду. Показано, що за умов озонування в розчині оцтового ангідриду в присутності сульфатної кислоти, манган(ІІ) ацетату або його суміші з калій бромідом зупинити окиснення можна на стадії утворення 4-амінобензилового спирту або альдегіду. Вивчено технологічні параметри і встановлено оптимальні умови реалізації процесів.
Досліджено закономірності взаємодії олеїнової кислоти з сумішшю етаноламінів за нестаціонарних умов у присутності каталізатора – катіонообмінної смоли КУ-2-8 у Н-формі. Визначено вплив співвідношення реагентів і кількості каталізатора на конверсію кислоти та селективність утворення і вихід продуктів. Показано, що реакції N-ацилування моно- і діетаноламінів олеїновою кислотою відбуваються з вищою інтенсивністю, порівняно з естерифікацією гідроксильних груп етаноламінів.