Стаття присвячена дослідженню сутності та класифікації кіберправопорушень, які скоюються в умовах тотальної цифровізації суспільства, а також адміністративно-правовим засобам протидії зазначеним такого роду кіберправопорушенням.
Стаття присвячена дослідженню поняття та класифікації кіберправопорушень у кримінальному праві. Автор аналізує різні підходи до визначення термінів “комп’ютерні правопорушення”, “кіберправопорушення”, “інтернет-злочинність” та інших, підкреслюючи різницю у їхньому застосуванні в юридичній науці. Особливу увагу надано позиціям учених щодо трактування кіберзлочинності та її місця у кримінально-правовому полі.
У статті проведено аналіз проявів, поширення та ролі кіберзлочинності у сучас ному глобалізованому суспільстві. Глобалізація світу розглядається як результат роз витку інформаційних технологій, особливо під час використання кіберпростору як електронного комунікаційного середовища для поширення інформації всім світом.
У цій статті автори зосередили увагу на аналізі можливостей застосування моделей штучного інтелекту для ефективного виявлення та аналізу кіберзлочинів. Розроблено та описано комплексний метод із використанням алгоритмів штучного інтелекту, таких як Випадковий ліс та Ізоляційний ліс, для виявлення програм-вимагачів, які є однією з основних загроз для систем управління інформаційною безпекою (ISMS) у сфері критичної інфраструктури.
Стаття присвячена теоретико-правовій характеристиці сутності діяльності поліції у період її реформування та виокремлення окремих позицій щодо її виконання службових обов’язків у загарбницькій російсько-українській війні. Проведений правовий аналіз основних умов та причин, відповідно до яких було загальмовано якісна реорганізація організаційно-правової сутності поліції.
Розглянуто проблему кримінальних правопорушень в інформаційній сфері,
зокрема нові способи злочинної діяльності, які названо кіберзлочинністю. З огляду на
це, дослідження досвіду вирішення проблеми запобігання кримінальним правопо-
рушенням в інформаційній сфері, насамперед зарубіжного, є сьогодні доволі важливим
завданням для вітчизняної правової науки.
На основі дослідження наукових позицій окремих вчених та аналізу чинного
законодавства України, міжнародно-правових актів зроблено висновок, що Україні в