Досліджено кінетичні залежності термоіндукованого дрейфу електричного опору в тов- стоплівкових елементах на основі шпінельної кераміки Cu0,1Ni0,1Co1,6Mn1,2O4 (Co-збагачений склад) та Сu0,8Ni0,1Co0,2Mn1,9O4 (Cu-збагачений склад).
Запропоновані практичні рішення для утилізації листя акації мангіум (ЛАМ) і за допомогою термохімічної валоризації встановлено його потенціал як твердого біопалива. З використанням елементарного, технічного, калориметричного, термогравіметричного аналізів та методу Кіссінджера досліджені фізико-хімічні, теплові та кінетичні властивості ЛАМ. Показано, що ЛАМ має високий вміст карбону, леткість і вміст зв‘язаного карбону, але відносно низький вологовміст і зольність. Визначена теплотворна здатність ЛАМ є вищою у порівнянні з величиною для A.
The paper is dedicated to theoretical and experimental investigation of the kinetics of ammophos filtration drying. On the basis of experimental investigations, the criterial dependencies for determination of heat-and-mass transfer are received and the analogy between external heat transfer and mass transfer is determined. Розглядаються теоретичні та експериментальні дослідження кінетики фільтра- ційного сушіння амофосу.
This article is devoted to solving problems of disposal and use of phosphogypsum. Chosen as the most optimal and economically feasible method of drying phosphogypsum, namely filtration drying method. Experimental study on drying kinetics of phosphogypsum.
Вирішенно проблеми утилізації та використання фосфогіпсу. Обрано найоптимальніший та економічно обґрунтований метод сушіння фосфогіпсу, а сааме: фільтраційний метод сушіння. Проведені експериментальні дослідження з кінетики сушіння фосфогіпсу.
Досліджено зміни температурних режимів процесу сушіння у виробництві цукатів
з груш. Проведені експериментальні дослідження з теплообміну та кінетики сушіння
цукатів з груш за різної температури. Експериментально підтверджено доцільність
проведення процесу сушіння за температур цукатів, що дорівнюють температурі
гарячого теплового агенту. Згідно з тепловим балансом розраховано кількість енергії,
накопиченої шаром груші, та необхідної енергії для випарювання вологи. Встановлено,
Проведені дослідження плівкових систем на основі хітозану з різною молекулярною масою (334000 Da і 113000 Da) і антибіотику аміноглікозидового ряду (амікацин). Проаналізовано рівняння Рітгера-Пеппаса, Гіксона-Кроуелла і Хопфенберга, що описують кінетику вивільнення ліків. Показано, що вивільнення амікацину з ацетатних хітозанових плівок за умов міжфазних дифузійних процесів і розчинення (гідролізу) полімерної матриці більш коректно описується рівнянням Хопфенберга.
Вивчена, в присутності гідроксиду калію, реакція взаємодії новолачної феноло-формальдегідної смоли з гліцидилметакрилатом та запропонована методика синтезу феноло-формальдегідної смоли, яка містить бічні ненасичені зв’язки. Розраховані ефективні швидкості та енергія активації такої реакції. Структура синтезованої смоли підтверджена ІЧ- спектроскопічними методами дослідження. Показана можливість використання такої смоли як активного компоненту полімерних сумішей на основі промислової епоксидної смоли ЕД-20, її пероксидної похідної (ПО) та олігоестеракрилату ТГМ-3.
Встановлено вплив природи металевого дисперсного наповнювача на закономірності полімеризації полівінілпіролідон-метакрилатних композицій в присутності і без домішок сульфату заліза (ІІ). Підтверджено механізм каталізу через комплексоутворення з перенесенням заряду між компонентами вихідної композиції. Встановлена зростаюча активуюча дія металу із зростанням його від‘ємного електрохімічного потенціалу.
Вивчена можливість використання як полімерного компоненту бітум-полімерних сумішей фенол-формальдегідних смол (ФФС), які містять у бічних відгалуженнях реакційно здатні метакрилатні фрагменти або лабільні пероксидні зв’язки. Враховуючи те, що ФФС з пероксидними фрагментами на основі епоксидної смоли в літературі не описана, розроблена методика її синтезу. Кінетичні закономірності реакції між пер оксидною похідною епоксидної смоли (ППЕС) і фенольною групою ФФС вивчені на прикладі ППЕС з фенолом. Структура ФФС з пероксидними групами (ФФСП) підтверджена ІЧ-спектроскопічними дослідженнями.
Встановлено, що для вилучення зі стічних виробничих вод барвника активний яскраво-помаранчевий КХ доцільно використовувати реактив Фентона. За допомогою програми Hypercube Hyperchem Professional v8.01 (trial) проведено квантово-хімічний розрахунок будови та теплоту утворення барвника активний яскраво-помаранчевий КХ. На основі інформації з джерел літератури та отриманих експериментальних даних запропоновано механізм окиснення барвника активного яскраво-помаранчевого КХ системою фото-Фентон.