коефіцієнт масопереносу

DRYING OF CENOSPHERES RECOVERED BY THE WET-BASED METHOD FROM COAL FLY ASH FOR THEIR RATIONAL USE

Since slag and coal fly ash (CFA) are major global pollutants produced by thermal power plants (TPPs), special attention should be paid to their rational disposal. Scanning electron microscopy (SEM) was used to study the morphology of CFA and it was suggested that the use potential of CFA is high due to the presence of a large number of cenospheres (CSs), that can be recovered mostly by wet methods for the production of the wide range of products with improved properties.

Фізико-математична мoдель екстрагування цільового компонента з прямолінійних капілярів

Досліджено екстрагування твердого компонента з прямолінійного капіляра. Підтверджено наявність двох зон екстрагування: конвективної та молекулярно-дифузійної. Досліджено вплив вакуумування системи на швидкість екстрагування. Показано збільшення зони конвекції під час вакуумування внаслідок виникнення бульбашок пароподібної фази. Визначено коефіцієнти масовіддачі для конвективної зони. Наведено математичну модель молекулярно-дифузійної стадії з врахуванням нелінійної зміни концентрації компонента у рідині внаслідок переміщення границі екстрагування.

Кінетичні закономірності та математичне моделювання розчинення калій хлориду

Досліджено процес розчинення частинок калій хлориду в апараті з механічним перемішуванням дволопатевою мішалкою та визначено коефіцієнт масовіддачі. Експериментальні результати узагальнено критеріальною залежністю. Підтверджено незалежність коефіцієнта масовіддачі від діаметра твердих частинок. Розглянуто протитечійний процес розчинення калійної солі у двох апаратах з механічним перемішуванням. Розроблено математичну модель для протитечійного розчинення та визначено ефективність даного процесу.

Застосування рідинної екстракції для очищення стічних вод виробництва харчових олій

Досліджено структуру емульсії, яка утворюється у стічних водах виробництв харчових олій. Встановлено вид емульгатора та запропоновано спосіб руйнування емульсії, що забезпечує в подальшому якісне очищення стічних вод олійних виробництв рідинно-екстракційним методом. Отримана лінія рівноваги та робочі лінії процесу. Встановлено кількість ступеней переносу. Побудовано математичну модель рідинно-екстракційного очищення стічної води. Рішення її дає можливість прогнозувати кінетику процесу екстркційного очищення стічних вод при реалізації технології на практиці.

Кінетика екстрагування біологічно активних сполук зі шроту шишок хмелю

Вивчена кінетики екстрагування флавоноїдів зі шроту шишок хмелю, визначено сумарне значення опору масоперенесення враховуючи  анатомічні особливості рослинної сировини, а саме наявність клітинного та міжклітинного середовища. Підтверджено достовірність запропонованого математичного апарату для визначення головних кінетичних констант процесу. Отриманий результат можна застосовувати для розрахунку обладнання при проектуванні технологічних схем екстрагування твердих тіл клітинної будови.

Аналіз кінетики розчинення на основі теорії локальної ізотропної турбулентності

Досліджено кінетику розчинення сульфату калію у воді при пневматичному перемішуванні системи. Визначено коефіцієнти масовіддачі на основі експериментальних досліджень та теоретично на основі теорії локальної ізотропної турбулентності. Показано задовільне співвідношення теоретичних та експериментальних даних, що дає можливість теоретичного визначення коефіцієнта масовіддачі з метою розрахунку даного процесу.

Вивчення коефіцієнту масопередачі адсорбції цефалексину на активованому вугіллі на основі горіхової шкаралупи в колонці з стаціонарним шаром

Досліджено адсорбцію цефалексину на активованому вугіллі на основі шкаралупи волоського горіха. З використанням теорії поширення хвиль розраховані коефіцієнти масопередачі. Встановлено вплив різних чинників на коефіцієнт переносу. Розроблені три моделі для прогнозування коефіцієнта масопередачі.

Щодо проблем вивчення біологічних процесів, ускладнених масообміном

Представлено результати вивчення процесу поглинання вуглекислого газу одноклітинними мікроводоростями. З‘ясовано стадії перебігу процесу, враховуючи особливості умов культивування, зокрема наявність клітинного та міжклітинного середовища. Встановлено константи, які конкретизують математичну модель поглинання вуглекислого газу з повітря клітинами мікроводоростей. Отримані рішення дають можливість прогнозувати кінетику процесу поглинання вуглекислого газу та проектувати обладнання для здійснення технологічного процесу очищення газових викидів за умов реалізації біотехнології на практиці.