Львівщина

The gunpowder tower was an integral part of the third defensive line, which was
laid around the center of Lviv, starting in 1522. The active phase of construction of the third line
occurs after 1527 (after the great fire of Lviv) and lasts until the end of 1540. Construction took
place over a twenty-year period when the city was exempt from paying taxes to the state royal
treasury and could spend money for the modernization of fortifications.
4 6
In the article we prove that the date of its construction of the Powder Tower should be

У статті досліджується історичне підґрунтя утворення сучасної площі Вічевої та визначення відповідно до історичних даних її ролі у сучасній структурі міста Львова. Також предметом зацікавлення є містобудівний аналіз, що був проведений на рівні дипломного проектування для напрацювання архітектурних пропозицій та рекомендацій. 

У статті досліджена архітектурна діяльність Сергія Прокоповича Тимошенка у міжвоєнний період. На основі виявлених авторами архівних джерел окреслено типологію об’єктів архітектора в регіоні, встановлено авторство щодо окремих житлових будинків та культових будівель, проаналізовано особливості творчого підходу до їх проектування.

Висвітлено політичну, історико-правову, конституційну проблематику державно-
церковних взаємин, значення духовних цінностей як об’єкта конституційно-правових
відносин, становлення та реалізацію законодавства про свободу віросповідання у м.
Львові.Підкреслено вагомість проведення Всеукраїнського православного Собору у м.
Києві 15 грудня 2018 року. Рішення Собору стало правовою підставою для створення
автокефальної помісної Православної Церкви. Наголошено, що тематика релігійно-правових відносин у м. Львові за різних

Проведено аналіз реконструкції и перебудови сформованих  у другій половині ХХ ст. зупинок трамвая у  Львові в контексті зміни  планування між магістральних територій на прикладі центральної частини міста. Показані містобудівні підходи до реконструкції між магістральних територій та привокзальної площі перед головним залізничним вокзалом міста.

У статті окреслено феномен пошуків харизматичного образу для сакральних об’єктів у львівській архітектурі межі 1990-х – 2000-х років. Унікальною особливістю об’єктів, що постали в рамках цього феномену стала свобода засобів та індивідуальних інтерпретацій, не скутих рамками канонічних та традиціоналістичних стереотипів, котрі, на цьому, ранньому етапі релігійного відродження були мало відомими та впливовими.

Об’єктом дослідження є історичний комплекс забудови на вул. М.Коперника – М. Колесси у Львові. Територія і будівлі належать до університету «Львівська політехніка» з часу після Другої Світової війни. Комплекс забудови ділянки знаходиться в унікальному історичному середовищі поміж пам’яткових об’єктів та ансамблів – монастиря Св.

Характерною особливістю площ в історичних містах є протиріччя між проблемами охорони та функціонування. Яскравим прикладом такого протиріччя є площа Ринок – громадський простір, який від часу своєї появи у ХІV ст. завжди був комунікативним хабом для містян та гостей міста. Для комплексного розуміння особливостей функціонування громадського простору площі Ринок та рівня його соціалізації, нами була розроблена методика оцінювання кількісних характеристик соціального та культурного аспектів міського середовища.

У Львові, у Галицькому районі міста, при новопрокладених паралельно до головної магістралі вул. Зеленої вулицях Черешневій і Офіцерській виникло в 1923-1931 роках нове кооперативне поселення – т.зв. Офіцерська колонія. Складалося воно з мурованих двоповерхових спарених будинків. Проектантами будинків були: професор Львівської політехніки, архітектор Тадей Врубель, а також архітектори Владислав Лімберген, Вітольд Якімовскі і Роман Вельпель.

У статті йдеться про воркшоп як інструмент впливу на функціонування громадського простору в міському середовищі. Визначено його функції, засоби та результати, до яких він приводить. Розглянуто приклад воркшопу з ревіталізації площі Митної у Львові.