мідь

Біоелектрохімічні системи є перспективним інструментом для рекуперації міді з розчинів купчастого вилуговування, у яких переважно низька концентрація міді та висока концентрація заліза. У цій роботі було досліджено роль концентрації іонів міді та заліза, а також зовнішнього опору у видаленні синтетичних розчинів сірчаної кислоти за допо-могою лабораторного мікробного паливного елемента (MFC), і було отримано хороші результати у видаленні міді.

Проведено розрахунок геометричних розмірів мідної оболонки сформованої методом хімічного осадження на сферичній поліетиленовій гранулі. Показано, що основним чинником який визначає товщину сформованого шару міді є початковий розмір гранули поліетилену. Розглянуто процеси руйнування сформованої на поліетиленовій гранулі мідної оболонки під час теплового позширення полімеру. Розраховано значення граничних температур при яких мідна оболонка ще зберігає цілісність в залежності від її товщини.

Наведено результати експериментальних досліджень міднення гранул полівінілхлориду в розчині хімічного осадження. Досліджено вплив площі поверхні гранул полівінілхлориду на кінетичні закономірності відновлення міді і вміст міді на металізованих гранулах. Встановлено, що площа поверхні гранул полівінілхлориду має значний вплив на швидкість відновлення іонів міді і ніяк не впливає на кількість відновленої міді. Розраховано товщину шару одержаної мідної оболонки на гранулах полівінілхлориду різного розміру залежно від вмісту металу.

За допомогою методу крутого сходження досліджено взаємний вплив концентрації міді, температури та тривалості процесу на ефективність цементації міді металевими частинками алюмінію. Встановлено, що ефективність цементації збільшується зі збільшенням початкової концентрації міді, температури і часу. Аналіз множинної регресії стосовно експериментальних даних показав взаємний вплив змінних процесу. Отримано поліноміальне рівняння другого порядку.

Наночастинки CuMnx/активоване вугілля (AВ, x = 0,1; 0,2; 0,5 і 1) отримували методом висадження. Вивчено каталітичну характеристику CuMnx/AВ для окиснення бензилового спирту до бензальдегіду. Показано, що молярне співвідношення Mn відіграє важливу роль у каталітичній характеристиці. Оптимальна кількість Mn становить 0,1 при максимальному перетворенні бензилового спирту 63 %.

Визначено концентрації важких і токсичних елементів у декількох водних джерелах в провінції Діяла в Іраку, таких як річка Діяла та річка Хірісан. Відібрано зразки питної води та води у пляшках з трьох водяних свердловин та двох компаній. Визначено вміст таких елементів як свинець, кадмій, мідь та хром. Для визначення концентрацій елементів застосовано атомно-абсорбційну спектроскопію. Встановлено, що концентрація міді є в межах норми і відповідає стандартам Іраку та світової організації охорони здоров'я щодо питної води, а концентрації свинцю, хрому та кадмію перевищують вказані норми.

Наведено результати експериментальних досліджень особливостей металізації гранульованого поліетилену. Досліджено вплив концентраційних чинників на процес металізації активованих цинком гранул поліетилену марки Liten PL-10. Встановлено, що зміною концентрації сульфату міді і гідроксиду натрію, а також ступенем завантаження полімерної сировини можна ефективно регулювати кількість відновленої міді на гранулах поліетилену, а значить і товщину сформованого на них шару металу.

З використанням зразка бентоніту одержано суміші глин, зшитих алюмінієм та міддю (Al, Cu-PILCs) з різним відсотком Cu та імпрегнованих алюмінієм (Cu@Al-PILC). Характеристику зразків проведено за допомогою рентгенівської дифракції, адсорбції-десорбції N2 та Фур‘є-спектроскопії. Визначено, що площа поверхні за БЕТ, загальна площа та об‘єм мікропор Al-PILC зменшуються в Cu@Al-PILC, проте збільшуються у випадку змішаних металів і досягають максимуму для Al, Cu-PILCs. Встановлено, що найвищий вміст міді є в Cu@Al-PILC, тому його каталітичні властивості покращуються.

Необхідність створення нових різновидів полімерних композиційних матеріалів викликана значним попитом сучасної техніки на такі матеріали. В даний час уже налагоджено виробництво широкого асортименту наповнювачів і полімерних матриць, що дозволяє використовувати полімерні композиційні матеріали в якості як конструкційних матеріалів, так і матеріалів спеціального призначення.