1. JCCT
  2. Всі випуски
  3. Випуск 13, Номер 4, 2019
  4. Визначення концентрації важких елементів (Pb, Cd, Cu, Cr) у деяких водних джерелах

Визначення концентрації важких елементів (Pb, Cd, Cu, Cr) у деяких водних джерелах

JCCT.
2019;
Випуск 13, Номер 4
: сс. 471 - 476
https://doi.org/10.23939/chcht13.04.471
Автори:
  1. Mohammed A. B. Abdul Jabar
  2. Sohaib Kamal Mahmood Al-Kamal
1
Al-Karkh University of Science, College of Science, Department of Microbiology
2
Al-Karkh University of Science, College of Science, Department of Microbiology

Визначено концентрації важких і токсичних елементів у декількох водних джерелах в провінції Діяла в Іраку, таких як річка Діяла та річка Хірісан. Відібрано зразки питної води та води у пляшках з трьох водяних свердловин та двох компаній. Визначено вміст таких елементів як свинець, кадмій, мідь та хром. Для визначення концентрацій елементів застосовано атомно-абсорбційну спектроскопію. Встановлено, що концентрація міді є в межах норми і відповідає стандартам Іраку та світової організації охорони здоров'я щодо питної води, а концентрації свинцю, хрому та кадмію перевищують вказані норми.

метал
свинець
кадмій
мідь
хром
  1. Republic of Iraq, Ministry of Planning, National Development Plan (Environmental Statistics report), 2013-2017. http://www.nationalplanningcycles.org/sites/default/files/planning_cycle...
  2. Mashkhool M.: M.Sc thesis, School of Geography, Planning and Environmental Management, The University of Queensland-Australia, 2012.
  3. Järup L.: Br. Med. Bull., 2003, 68, 167. https://doi.org/10.1093/bmb/ldg032
  4. WHO. Guidelines for drinking-water quality: fourth edition incorporating the first addendum, 2017, 178-203.
  5. Drinking-Water Standard IQS: 417, Central Organization for Quality Control and Standardization, Council of Ministers, Republic of Iraq, 2001.
  6. Jaishankar M., Tseten T. et al.: Interdiscip. Toxicol., 2014, 7, 60. https://doi.org/10.2478/intox-2014-0009
  7. Preuss HG, A review of persistent, J Am Coll Nutr, 1993, 12, 246. https://doi.org/10.1080/07315724.1993.10718306
  8. Agency for Toxic Substances and Disease Registry (ATSDR). Toxicological profile for lead. US Department of Health and Human Services, Public Health Service, Atlanta 1999.
  9. Eisler R.: Handbook of Chemical Risk Assessment: Health Hazards to Humans, Plants and Animals. Lewis Publishers, New York 2000.
  10. Borges D., da Veiga M., Frescura V. et al.: J. Anal. At. Spectrom., 2003, 18, 501. https://doi.org/10.1039/B209680C
  11. Brama M., Gnessi L., Basciani S., et al.: Mol. Cell. Endocrinol., 2007, 264, 102. https://doi.org/10.1016/j.mce.2006.10.013}
  12. Mortada W., Sobh M., El-Defrawy M.: Med. Sci. Monit., 2004, 10, CR112-6.
  13. Satarug S., Nishijo M., Ujjin P. et al.: Environ. Health Perspect., 2004, 112, 1512. https://doi.org/10.1289/ehp.7192
  14. Razic S., Dogo S.: Chemosphere, 2010, 78, 451. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2009.10.028
  15. O'Flaherty E.: Scand. J. Work Environ. Health, 1993, 19, 124.
  16. Hashem E., Seleim M., El-Zohry A.: Green Chem. Lett. Rev., 2011, 4, 241. https://doi.org/10.1080/17518253.2010.546370
  17. Essa A. et al.: J. Faculty of Basic Educat., Univ. of Mustansiriya, 2012, 75, 221.
  18. Abdulwahid K.: Int. J. Curr. Res., 2016, 8, 33108.
  19. Paolo Z., Aaron D., Frank F.: J. Air Waste Manag. Assoc., 2015, 65, 171. https://doi.org/10.1080/10962247.2014.981317
  20. Al-Sabbak M., Sadik S., Savabi O. et al.: Bull. Environ. Contam. Tox., 2012, 89, 937. https://doi.org/10.1007/s00128-012-0817-2
  21. Grandjean P., Landrigan P.: Lancet Neurology, 2014, 13, 330. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(13)70278-3
  22. Al Obaidy M., Al-Mashhady A., Awad E. et al.: Int. J. Adv. Res., 2014, 2, 1039.
  23. Ali Mutar H., Dhakil H., Abed S.: Al-Anbar J. Veterinary Sci., 2013, 6, 224.