національна свідомість

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДОМІНАНТА РЕКЛАМИ У ПРЕСІ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ 20–30 РОКІВ XX СТОЛІТТЯ

Анексія Польщею західноукраїнських земель у 1919 р. та рішення Ради амбасадорів країн Антанти (14 березня 1923 р.) про передачу Галичини під юрисдикцію Другої Речі Посполитої створили специфічні особливості розвитку пресової реклами. У статті проаналізовано, схарактеризовано рекламні матеріали у часописах і журналах “Відродження”, “Вогні”, “Дзвіночок”, “Дзвони”, “Життя і Знання”, “Кіно”, “Світло і Тінь”, “Світ дитини”, “Учительське Слово” і “Шлях Нації”.

До 100-річчя українського державотворення: організація структур влади й управління за умoв віднoвлення українськoї державності (1917 – 1920 рр.)

Розглянуто пoдії українськoгo державoтвoрення пoчатку ХХ ст., а саме прoблеми, які виникали в прoцесі твoрення і рoзбудoви управлінських структур дoби Центральнoї Ради, Українськoї Нарoднoї Республіки в умoвах прагнення націoнальнoгo визвoлення та бoрoтьби із зoвнішніми вoрoгами і внутрішніми викликами. Вивчаючи ці істoричні пoдії, знахoдимo свідчення прo певні аналoгії минулoгo із сьoгoденням, співзвучні з наявним станoм речей у пoшуку державницькoгo підхoду дo вирішення прoблем сучаснoї України. Зауважено, що через незнання істoрії пoмилки і прoрахунки пoвтoрюються.

Національне питання в західноукраїнській народній республіці. До 100-річчя здобутків українського державотворення

Висвітлено події кінця ХІХ – початку ХХ ст., що відбулись на теренах Східної Галичини. Розглянуто становлення держави, законодавче формулювання важливості встановлення меж національного та етнічного структурування населення за відсотковим складом представників національних меншин у Західноукраїнській Народній Республіці (далі – ЗУНР) та юридичне обґрунтування перспектив українського етносу як титульного та національних меншин щодо представництва у структурах державного апарату та місцевого самоврядування. Досліджено, що процеси державoтвoрення ЗУНР початку ХХ ст.

Вплив преси другої половини хіх – першої третини хх століття на формування людини нової формації, національно свідомого громадянина

Розглянуто друковані видання фахово-господарських товариств, у центрі уваги яких були питання, що сприяли формуванню національної гідності, консолідації нації. Характерною ознакою публікацій на цю тему була апеляція до конкретної особи, а не до читацького загалу. Тобто тим самим редакція підносила роль особи, її індивідуальність, а не якийсь абстрактний, збірний колектив. Тому честь нації, її велич розглядалися в більшості публікацій як честь і гідність кожної людини.

Роль феномену національної свідомості у державно-правовому просторі

Проаналізовано проблему значення національної свідомості для державно-правового простору. Позиціонується, що свідомість окремої особистості формує погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, соціальних та державотворчих процесів. У державно-владній діяльності національна свідомість окремої особистості впливає не тільки на індивідуальному рівні, але й формує комплек¬сні масові національні інтенції.

Ukrainian immigration press of Canada and USA as a factor of adoption of Ukrainian statehood

Ukraine and immigration processes in Ukraine began to attract the attention of scientists and researchers from their origin. Basically they were all the same immigrants who, being in new surroundings, were able to study the phenomenon of emigration “from the inside”. At the stage of building a legal sovereign state Ukraine becoming increasingly important processes in the public life of the Ukrainian people in the country and abroad.

Theoretical and methodological analysis of the nationally patriotic education of students

The article is devoted to the analysis of nationally patriotic education of students. Particularly this issue is concerned to be burning among other problems that are brought before universities and it is related to the problem of specialists training that in 21 century will take upon themselves the formation of a state, its socially-political and economic development, public order and armed forces.