Розглянуто друковані видання фахово-господарських товариств, у центрі уваги яких були питання, що сприяли формуванню національної гідності, консолідації нації. Характерною ознакою публікацій на цю тему була апеляція до конкретної особи, а не до читацького загалу. Тобто тим самим редакція підносила роль особи, її індивідуальність, а не якийсь абстрактний, збірний колектив. Тому честь нації, її велич розглядалися в більшості публікацій як честь і гідність кожної людини.
Дослідниця стверджує, що на думку авторів фахово-господарських часописів, саме село є основою формування нового типу людини, бо воно моральніше, згуртованіше, чого, зрештою, так боялися більшовики. Звідти і влаштовані більшовиками на Сході України голодомори, і “розкуркулення” та вивіз кращих господарів до Сибіру. Тобто все робилося для того, аби позбавити націю носія українських ідеалів, культурницьких традицій.
Водночас редакції не ідеалізували тогочасного українського села, різко виступали проти того, що заважало консолідації селян. Прикладом є стаття Є. Храпливого “Гуртуймося – не роз’єднуймося!”: “Уже така людська вдача, що сваритися легше, чим єднатися... Сваряться між собою наші люди в місті, сваряться й на селі... Не одне вже селянське господарство чи міська кооператива заборгували й розпалися через ці сварки”.
Чимало зусиль редакційні колективи прикладали для того, щоб читачі зрозуміли і перейнялися потребою консолідації нації на всіх рівнях – від села і до держави. Це було актуально й тому, що польські урядовці намагалися різними засобами відвернути українців від своїх громадсько-фахових товариств, залучити до антиукраїнського фронту євреїв Галичини. У цьому контексті редакції вели активну пропаганду гасла “Свій до свого по своє”. Водночас на сторінках преси роз’яснювалося, що національна гідність не має нічого спільного з егоїзмом, тому часто з її сторінок лунали заклики допомогти тим, хто потерпав від різних стихійних лих
1. Vytanovych I. Istoriya ukrayins’koho kooperatyvnoho rukhu / Illya Vytanovych. N’yu-York:
TUK – Tovarystvo Ukrayins’koyi Kooperatsiyi, 1964. – 624 s.
2. Zlupko S. Na chatakh ridnoyi zemli / Stepan Zlupko. – L’viv: LNU im. I. Franka, 1999. – 284 s.
3. Dyachenko M. Osobysta chest’ / Mykhaylo Dyachenko // Khliborobs’ka molod’. – 1939. – #4.
4. Dyachenko M. Berezhy chesty svoyeyi natsiyi! / Mykhaylo Dyachenko // Khliborobs’ka molod’. – 1939. – #5.
5. Mayakovskyy V. Yzbrannыe poэzyy / Vladymyr Mayakovskyy. – M. : Sovet·skyy pysatel’, 1997. – 278 s.
6. Khraplyvyy Ye. Hurtuymosya – ne roz”yednuymosya! / Ye Khraplyvyy // Sil’s’kyy hospodar. – 1932. – #4.
7. Nechay S. Dlya zahal’noho dobra / Semen Nechay // Hospodars’ko-kooperatyvnyy chasopys. – 1935. – #5.
8. Do nashykh vp. spivrobitnykiv // Hospodars’ka chasopys’. – 1918. – #9.
9. Yak dal’she borotysya? : Orhanizuyte byura pravnoyi porady i selyans’koyi oborony pry filiyakh “Sil’s’koho hospodarya” // Sil’s’kyy hospodar. – 1932. #22.
10. Pocheptsov H. Kontrol’ nad rozumom / Heorhiy Pocheptsov. – K.: Vydavnychyy dim “Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya”, 2912. – 350 s.
11. Khraplyvyy Ye. Ne tudy shlyakh nashym hospodaryam! /
Ye. Khraplyvyy // Sil’s’kyy hospodar. – 1929. – # 4/5.
12. Patsyfikatsiya // Dilo. – 1930. – 3 zhovt.
13. Malyk Ya. Nyzhnya Lypytsya vid naydavnishykh chasiv do s’ohodennya: Naukovo-populyarnyy narys istoriyi / Yaroslav Malyk. – L’viv: Spolom, 2014. – 372 s.
14. Vlom do kooperatyvy // Hospodars’ko-kooperatyvnyy chasopys. – 1935. – #11.
15. Dekaylo M. Nash kapital tse klych “Sviy do svoho” / Mykola Dekaylo // Hospodars’ko-kooperatyvnyy chasopys. – 1934. – #6.
16. Berezhim prava ridnoyi movy // Hospodars’ko-kooperatyvnyy chasopys. – 1935. – #5.
17. Komarynets’ A. Vyplyuymo buryany z ridnoyi movy / A. Komarynets’ // Khliborobs’ka molod’. – 1939. – #3.
18. Horishnyy V. Platva / V. Horishnyy // Kooperatyvna rodyna. – 1935. – #1.
19. Shanuymo narodnyy odyah // Khliborobs’ka molod’. – 1935. – #4.
20. Ne zakydaymo svoho / Kooperatyvna rodyna. – 1935. – #4.