наночастинки срібла

Тонкі плівки Аg з листя pelargonium zonale за допомогою зеленої хімії

Тонкі плівки Ag успішно одержано за допомогою методу зеленої хімії з наночастинок срібла, отриманих через реакцію екстракту листя Pelargonium Zonale з нітратом срібла. Іони нітрату срібла були відновлені до атомів срібла через відновлення речовинами-стабілізаторами, які містяться в екстракті листя Pelargonium Zonale. Отримані атоми нуклеюються в невеликі кластери, які виростають у наночастинки, і, нарешті, утворюють однорідну тонку плівку срібла на скляній підкладці.

Рolylactide composite materials possesing fungibactericidal properties

The regularities of obtaining polylactide film composite materials with simultaneous silver nanoparticles formation were researched. The influence of the nature of polylactide and its structure (amorphous and amorphous-crystalline), of the glycerin plasticizer on the solvent evaporationkinetics  was determined. To give polylactide composites fungicidal properties, the silver reduction reaction by the interaction of argentum salts with polyvinylpyrrolidone was applied. A main technological scheme for obtaining films based on polylactide with fungicidal properties is proposed.

Синтез наночастинок срібла гальванічним заміщенням на маґнії в розчинах натрію поліакрилату в ультразвуці

Досліджено “зелений” синтез наночастинок срібла (AgNPs) внаслідок гальванічного заміщення (ГЗ) на маґній у розчинах натрію поліакрилату (NaPA) в ультразвуці (22 кГц). Запропоновано механізм спільної дії ГЗ та ультразвуку з утворенням AgNPs. Визначено, що синтезовані розчини AgNPs характеризуються максимумом поглинання за 410 нм, значення якого не залежить від концентрацій прекурсорів (AgNO3 та NaPA) і тривалості процесу. Розміри наночастинок, що мають сферичну форму, не перевищують 30 нм.

ВПЛИВ УЛЬТРАЗВУКУ НА СИНТЕЗ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА ГАЛЬВАНІЧНИМ ЗАМІЩЕННЯМ У РОЗЧИНАХ НАТРІЮ ПОЛІАКРИЛАТУ

Досліджено синтез наночастинок срібла (AgNPs) магнієвим скрапом у розчинах натрію поліакрилату соногальванічним та гальванічним заміщенням. Встановлено, що впродовж цих процесів у розчинах NaPA срібло практично не осідає на магнієвій поверхні. Натрію поліакрилат забезпечує стабілізацію AgNPs з утворенням розчинів жовтого забарвлення з максимумом поглинання ~415 нм. Показано, що синтез AgNPs соногальванічним заміщенням відбувається внаслідок одночасного перебігу гальванічного заміщення магнієм і  відновлення Ag(I) за допомогою радикалів і відновників.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ОДЕРЖАННЯ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА З ВИКОРИСТАННЯМ ПОЛІВІНІЛПІРОЛІДОНУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФУНГІБАКТЕРИЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИТІВ

Досліджено вплив технологічних чинників на закономірності одержання наночастинок срібла з використанням полівінілпіролідону та встановлено їх вплив у складі композитів на протимікробні властивості останніх. Встановлено вплив температури і кількості полівінілпіролідону, концентрації Ag+ на кінетику відновлення йонів срібла. Синтезовано срібловмісні композити у вигляді пористих блоків та плівок та досліджено їхні бактерицидні та фунгіцидні властивості. Розроблені пористі композити рекомендовані до використання у медицині для заміщення пошкодженої кісткової тканини.

Одержання наночастинок срібла стабілізованих твіном плазмохімічним способом: каталітичні та антимікробні властивості

Стабільні наночастинки срібла було синтезовано простим, екологічно чистим, плазмохімічним методом з використанням нейонногенного Твин-80 (поліоксіетилен-(80)-сорбітан моноолеат) як стабілізуючого агента. Досліджено вплив концентрації Твін 80 на ефективність формування наночастинок срібла, їх середній розмір і стабільність. Синтезовані наночастинки срібла проявляють антибактеріальну активність на двох штамах бактерій. Наночастинки срібла показали високу каталітичну активність щодо відновлення п-нітрофенолу (4-НФ) до амінофенолу (4-АФ) у присутності NaBH4.

Плазма-ініційоване одержання покритих пвп наночастинок срібла та їх застосування для очищення води

За допомогою контактної нерівноважної низькотемпературної плазми одержані наночастинки срібла (AgНЧ) із застосуванням полівінілпіролідону (ПВП) як стабілізуючого агенту. Вивчено вплив концентрації ПВП на ефективність формування наночастинок срібла, їх середній розмір та стабільність. Встановлено, що одержані наночастинки срібла проявляють антибактеріальну активність проти двох штамів грам-бактерій. Одержано композитні гранули (AgНЧ-альгінат) з різною концентрацією ПВП для очищення води.

СОНОЕЛЕКТРОХІМІЧНИЙ СИНТЕЗ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА У РОЗЧИНАХ ПОЛІВІНІЛПІРОЛІДОНУ

Наведено результати досліджень впливу головних параметрів (коцентрації ПАР і температури) на синтез наночастинок срібла (AgNPs) соноелектрохімічним методом у розчинах полівінілпіролідону (PVP) за циклічної вольтрамперометрії (CVA). Показано, що ультразвукове поле (22 kHz) спричиняє зростання анодних і катодних струмів на  ̴ 30 %. Запропоновано схему утворення AgNPs, що включає такі основні процеси: 1) розчинення жертовних срібних анодів за Е = 0.2...1.0 V з утворенням комплексного йону [AgPVP]+; 2) катодне й сонохімічне відновлення останнього до Ag(0); 3) формування AgNPs.

ЕЛЕКТРООСАДЖЕННЯ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА НА ПОВЕРХНЮ КРЕМНІЮ З ДИМЕТИЛФОРМАМІДНИХ РОЗЧИНІВ (NH4)[Ag(CN)2]

У статті наведено результати досліджень електрохімічного осадження наночастинок срібла (AgNPs) на поверхню кремнію у диметилформамідних розчинах 0,025М, 0,05М, 0,1М (NH4)[Ag(CN)2]. Поєднання імпульсного режиму електролізу та середовища органічного апротонного розчинника (DMF) забезпечує формування сферичних AgNPs розміром 50-150 нм з рівномірним розподілом їх по поверхні кремнію. Показано, що головними факторами впливу на морфологію та розміри наночастинок срібла є значення катодного потенціалу, концентрація іонів [Ag(CN)2]- та тривалість електролізу.

Синтез та фотодинамічні властивості колоїдних розчинів срібла

Наведено результати дослідження впливу електромагнітного випромінювання на зміну геометричної форми сферичних наночастинок срібла, отриманих методом фотостимульованого відновлення іонів срібла із сольового розчину (AgNO3). Показано, що використання світлових потоків є ефективним способом модифікації геометричних параметрів отриманих наночастинок завдяки їхній властивості поглинати випроміню- вання певної довжини хвилі. Це дає змогу зміщувати робочий діапазон довжин хвиль до довгохвильовішої області спектра.