парадигма

Розглянуто необхідність розвитку публічно-управлінської сфери України в поствоєнний період на демократичних засадах і визначено зміст загроз тоталітарного режиму, що несе в собі загарбницька війна рф. Демократичний розвиток визначено як тренд – вектор змін, досягнення якого не є безальтернативним і який стає реальністю за умови докладання зусиль всіх суб’єктів соціальних трансформацій. Обґрунтовано, що необхідною теоретико-методологічною засадою перетворення демократичного тренду в процес безумовного розвитку має бути дотримання спільної парадигми публічно-управлінської діяльності.

Проаналізовано розуміння парадигми нелінійності в сучасних умовах порівняно з лінійним баченням світу, показано основні складові переваг нелінійного підходу у збройних конфліктах, обґрунтовано зв’язок нелінійного підходу до ведення бойових дій з перемогами Збройних сил України (далі – ЗСУ) над військами агресора в умовах повномасштабної війни російської федерації (далі – рф) проти України.

Подано квінтесенцію інформаційної безпеки (ІБ) кіберфізичних систем (КФС), яка: розгорнута на рівні парадигми та концепції побудови багаторівневої комплексної системи безпеки (КСБ) КФС і універсальної платформи КСБ у просторі “загрози – профілі – інструментарій”; реалізована у частині інтегральної моделі КСБ кіберфізичної системи “iPhone – Wi-Fi, Bluetooth – давачі” та криптографічного захисту безпровідного комунікаційного середовища КФС на основі блокового шифрування даних за алгоритмом “Калина”. Використання такого базового підходу до забезпечення ІБ КФС

Описано класифікацію і підходи до побудови СППР, які враховують різноманітні аспекти проблеми невизначеності процесу розроблення СППР. Запропоновано та описано ознаки класифікації, удосконалено узагальнену класифікацію СППР. Про- аналізовано види архітектури, розглянуто архітектуру інформаційного ресурсу систем підтримки прийняття рішень, яка ґрунтується на принципах побудови сховища даних. Наведено аналітичний опис підходів до побудови концептуальної моделі, а також розглянуто підходи до проектування основних компонентів системи підтримки прийняття рішень.

У статті аргументується думка про необхідність внесення змін у парадигму філософської антропології, що була започаткована на початку ХХ ст. Відзначаються зрушення і тенденції у сучасному становищі та розумінні людини: увага до природного начала людини, зростаючий вплив на людину соціальних чинників, відмова від прагнення до духовності, тенденції, що позначаються терміном «постлюдина».