пероксид водню

Вивчено застосування розчинів пероксиду водню різної концентрації, а саме 1 %, 17 %, 35 %  для очищення поверхні кам’яного вазону з фронтону головного входу костелу Св. Миколаю в с. Вижняни Золочівського району Львівської області. Визначення концентрації розчину пероксиду водню здійснювали перманганатометричним титруванням у кислому середовищі. Розчини пероксиду водню концентрації 17 % та 35 % розбавляли під час титрування до концентрації 0,3 моль/л. Під час оброблення розчин пероксиду водню різної концентрації наносили на поверхню кам’яного вазону.

Досліджено каталітичну активність Se-вмісних органічних сполук, зокрема метилселенінової кислоти, бензенселенінової кислоти, фенілселенолу та дифенілдиснленіду як потенційних каталізаторів окиснення ненасичених альдегідів пероксидом водню. Встановлено, що всі протестовані сполуки є активними в досліджуваній реакції і характеризуються різною ефективністю залежно від продукту реакції – акрилової кислоти чи метилакрилату. Встановленi оптимальні умови здійснення процесу, каталізатор та розчинник для одержання акрилової кислоти.

У рецептури сучасних косметичних, санітарно-гігієнічних засобів та фармацевтичних препаратів, входить велика кількість допоміжних сполук, зокрема поверхнево-активних речовин. Одними з основних вимог до цих сполук є ефективність, доступність, відсутність алергенності, низька токсичність продуктів розкладу та здатність до біодеградації у природних умовах. Для поверхнево-активних речовин, які використовуються у біомедичній промисловості та фармації, висуваються додаткові вимоги - біосумісність з тканинами організму, біоінертність та нетоксичність продуктів їх метаболізму.

При піролізі вуглеводневої сировини на етиленових установках утворюються значні кількості рідких побічних продуктів. На основі фракції С9 рідких побічних продуктів піролізу можливим є синтез вуглеводневих смол, що використовуються як плівкоутворювачі у антикорозійних лако-фарбових покриттях. Використання низькотемпературної емульсійної олігомеризації дозволяє спростити виділення цільового продукту та проводити синтез при невисоких тривалостях і температурах.

Одержано нові дані про окиснення  ненасичених альдегідів загальної будови  R–CH=C(R)–CHO  киснем  (у рідкій та газовій фазі) гідропероксикислотами та пероксидом водню. Встановлено  склад продуктів окиснення альдегідів різної будови та виявлено залежність селективности реакції від будови альдегіду та оксиданту. Показано, що визначальною у формуванні складу продуктів реакцій окиснення є взаємодія альдегіду з гідропероксикислотою. Узагальнено одержані результати і запропоновано схеми утворення продуктів при окисненні ненасичених альдегідів різними оксидантами.

The peculiarity of H2O2 cleavage catalyzed with cobalt(II)acetylacetonate has been studied by the method of inhibitors in different hydrophilic solvents. As established, physical-chemical properties of reaction medium can significantly affect the rate of peroxide decomposition and catalyst oxidation as well.

Orders by monomer and initiator at polymerization of isoprene in solution of ethylacetate under the action of hydrogen peroxide have been determined. The order by monomer is equal to 1.49 ± 0.03, by initiator – 0.46 ± 0.05. Unlike polymerization in solution of isopropyl alcohol, a process in ethylacetate proceeds in homogeneous solution.

The cooligomers of isoprene and allyl alcohol under the action of hydrogen peroxide have been synthesized. Using a solvent of variable composition isopropyl alcohol–allyl alcohol showed that the cooligomer yield doesn’t depend on a ratio of solvent composition. Polymerization of allyl alcohol itself doesn’t take place. The determination of molar weights and hydroxyl group contents in the cooligomers obtained in both alcohols showed that the cooligomer obtained in the allyl alcohol has an increased functionality 3.5 against 2 in single isopropyl alcohols