поліетиленгліколь

Ультрадисперсні нановолокна з фазовим переходом на основі поліетиленгліколю 1000 (PEG1000) як матеріалу з фазовим переходом (PCM) та поліаміду 6 (PA6) як допоміжного матеріалу виготовлено методом однонаправленого електроспінінгу на систематизованій основі, запланованій програмним забезпеченням Design-Expert®. Застосовано метод поверхневого відгуку (RSM) для оптимізації параметрів та умов, що ведуть до мінімізації діаметра волокна. За допомогою центрального композиційного плану (CCD) вивчено вплив вмісту PEG, прикладеної напруги, калібру голки та швидкості потоку на характеристики волокна.

Поліфосфоестери (ПФЕ) – це клас полімерів, що володіють високою хімічною функціональністю та здатністю до біологічного розкладання. Синтезовані нові поліфосфоестери на основі глутамінової кислоти за реакцією Стегліха. Розробленийсинтетичнийпідхіддозволяєконтролювати склад і структуру ПФЕ, а отже, їхфізичні та колоїдні властивості. Дослідження солюбілізації та цитотоксичностіinvitro довели потенціал застосування ПФЕ для доставки лікарських препаратів.

Актуальною проблемою в медицині є феномен антибіотикорезистентності, тому доцільними є розробка і впроводження нових антибіотиків або покращення транспорту вже відомих антибіотиків у клітину. Пегілювання є однією з найбільш успішних шляхів покращення доставки в клітину терапевтичних молекул, таких як білки, олігонуклеотиди та інші біомолекули.Таким чином, перспективним є введення фрагментів поліетиленгліколюу структуру антибактеріальних препаратів зі збереженням їх біологічної активності.

На основі дизаміщених оксетанів синтезовано b-гідроксилвмісні пероксиди.
Вивчено вплив умов проведення реакції на вихід та склад продуктів взаємодії.
Отримані пероксиди використано як вихідні сполуки для одержання нових поверхнево-
активних речовин ряду несиметричних естерів малеїнової кислоти, які містять як
гідрофобну складову w-трет-бутилпероксиалкільний радикал, а гідрофільною складо-
вою є поліетиленґліколевий фрагмент. Досліджено поверхнево-активні властивості
синтезованих ПАРмерів. Будову отриманих сполук підтверджено та охарактеризовано