проектування

У статті детально проаналізовано участь будівельних інформаційних технологій у професійній підготовці здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування» в Інституті архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка». Особливу увагу приділено вивченню ролі сучасних технологій у формуванні ключових навичок і професійних компетенцій майбутніх архітекторів.

Стаття послідовно розкриває актуальні проблеми втілення етномистецьких традицій в сучасних галузях дизайну. Розкрито роль і місце артефакту в сучасному предметному середовищі, як носія етнокультурних традицій. Послідовно висвітлено взаємовідношення артефакту в системі річ-споживач, а також виявлено його функцію в дизайні сучасних предметних форм. Особливе місце в статті відведено дослідженню методу експериментального моделювання при його використанні в сучасному дизайні.

В статті розглянуті витоки особливих творчих методів роботи британського архітектора Ніва Брауна (1929-2018 рр.). Розкриті глибинні ідеї, які автор заклав в архітектурно-просторові рішення найвідомішого з своїх творів – житлового комплексу Alexandra Road Estate в районі Камден (Camden Town) у Лондоні (Великобританія). Зокрема, розкрита роль соціального контексту у формуванні житла і показана взаємодія архітектури з міським середовищем. Виявлена актуальність ідей Ніва Брауна та важливість їх адаптації в сучасне житлове будівництво.

Розглянуто проблематику трансформації уявлень про архітектурну форму в умовах метавсесвітнього простору. Розглянуто чинники, які, у цьому зв’язку, впливають на зміну пріоритетів проєктування. Простежено зв’язок нової архітектурної мови, що виникає, із світоглядом деконструктивізму та постмодернізму.

Розглянуто проблематику впливу європейської політики згуртованості (cohesion policy) на підходи до вирішення урбаністичного середовища та оцінку його якості. Проаналізовано ряд параметрів, які визначають різні аспекти трансформації міського простору в контексті політики згуртованості. Надано оцінку вже існуючого досвіду інтерпретації громадських зон, як у контексті функціональної ефективності, так і з огляду на їх естетичну вартість. Окреслено напрямки стратегії згуртованості, які впливають на зміни ціннісних уявлень про міський простір.

В статті висвітлений досвід проектування підприємства виробництва екологічних меблів, де автор статті виступав співавтором концепції та архітектурно-інженерної ідеї комплексу будівель і споруд, був головним архітектором, а також  виконавцем частини розділів проекту будівництва Заводу ВУДМАН в селі Крехів, Львівської обл.

В статті висвітлено проблеми розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств як теоретичного так і практичного спрямування. Основну увагу зосереджено на розумінні сутності і змістовому наповненні поняття “інноваційний потенціал промислового підприємства”. Розроблено стратегічну карту розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств з метою зорієнтувати їх менеджмент на розробку і реалізацію стратегічних, тактичних і оперативних програм і проєктів та відповідних заходів, які спрямовані на модернізацію діючих виробництв.

Досліджено можливість алгоритмізації проєктування складної електронної медичної апаратури. Таку апаратуру розглядають як елемент біотехнічної системи, що є окремим варіантом кіберфізичної системи. Біотехнічна система — це комплекс, до складу якого входять біологічний об’єкт, електронна медична апаратура та потенційний користувач. Проєктування електронної медичної апаратури має комплексний характер і залежить від особливостей біотехнічної системи.

У статті розглядається специфіка й структура системної організації української термінології дизайну, визначені особливості лексико-семантичних відношень, виокремлено основні тематичні групи й підгрупи, проведено аналіз змін.

Автор узагальнив попередні результати комплексного дослідження українського та світового досвіду проектування об’єктів для дипломатичної діяльності, що дало змогу встановити тенденції формування архітектури та напрямок їх діяльності, що підтвердило важливість створення таких представництв для розвитку дипломатії та створення позитивного іміджу України у світі.