програмне забезпечення

На сьогодні зі стрімким розвитком сучасних технологій в галузі розробки програмного забезпечення, активною цифровізацією та міграцією багатьох послуг в онлайн як ніколи постає питання забезпечення безпеки сервісів, які надають такі послуги в контексті цілісності, конфіденційності та доступності інформації. Рівень захищеності додатків прямо залежить від інвестицій в безпеку в процесі розробки додатків, тому важливо щоб пріоритетом розробників була не тільки реалізація функціональних вимог, а й активна робота над нефункціональними вимогами в контексті безпеки додатків.

Проведено огляд публікацій, присвячених математичному моделюванню процесу нанофільтрації, встановлено переваги, обмеження та сфери застосування різних підходів до моделювання. Виявлено, що найефективніші підходи ґрунтуються на розширеному рівняння Нернста-Планка, рівновазі Доннана, а також методах обчислювальної гідродинаміки та молекулярної динаміки. Розглянуто використання програмного забезпечення для вирішення завдань моделювання нанофільтрації.

організації, автоматизація тестування безпеки програмного забезпечення стає як ніколи важливою. Успіх додатку напряму залежить від його стабільності, надійності та безпеки, тому належне впровадження механізмів контролю додатку є вкрай необхідними. Збільшення кількості кіберзагроз та зростання складності програмних систем надають цій темі ще більшої актуальності.

Проаналізовано літературні джерела, в яких досліджено існуючі методи та засоби розрахунку показників надійності складних технічних (зокрема, програмних) систем. Модель надійності сучасної комплексної технічної системи часто зображають у вигляді блок-схеми надійності (reliability block diagram, RBD), вона може містити декілька тисяч елементів, які почергово перебувають у різних станах (наприклад, робочий, відмовлений, відновлюваний). Це призводить до значного простору можливих станів у відповідній марковській моделі.

Запропоновано на математичному рівні оригінальний підхід до створення багатоцільових моделей якості програмних систем (ПС). Основа дослідження – вивчення та узагальнення тенденцій моделювання якості ПС та потреб користувачів з метою визначення оптимальних принципів побудови таких моделей. У статті подано математичні пояснення, які відіграють ключову роль у виявленні та формалізації принципів створення багатоцільових моделей якості програмного забезпечення (ПЗ).

Виявлено проблему складності навігації великими освітніми комплексами, особливо гостру для нових студентів, відвідувачів та персоналу. Встановлено, що впровадження технологій доповненої реальності істотно підвищує інтуїтивність і зручність користування навігаційною системою. Розроблено структурну та математичну моделі системи навігації на основі технологій доповненої реальності для формалізації функціональних залежностей між компонентами системи, що дає змогу глибше аналізувати взаємозв’язки та оптимізувати процеси.

В роботі проведено порівняльний аналіз наукових публікацій, щодо можливості передбачення напрямку криптовалютного курсу за допомогою даних відкритих числових індикаторів, за результатами якого можна зробити висновок, що через волатильність криптовалютного ринку та необхідність точного прогнозування виникає потреба в створенні агрегованого індикатора, який буде враховувати поточний курс ціни активу, параметри простих індикаторів, об'єму торгів, тощо.

Проаналізовано існуючі засоби розрахунку показників надійності програмних систем. Встановлено, що для визначення показників надійності програмних систем доцільно використовувати структурно – логічний аналіз блок-схем надійності, оскільки він наочно та найбільш адекватно відображає процес розрахунку показників надійності програмної системи загалом та її компонентів зокрема.