релокація

Довжину інтервалу між першими вступами Р- та S-хвиль часто використовують для приблизного оцінювання епіцентральної відстані. Ми пропонуємо алгоритм визначення координат землетрусів шляхом одночасного порівнювання великої кількості таких інтервалів. Для визначення різниці між інтервалами на кожній зі станцій обчислюється функція взаємної кореляції між відповідними хвильовими формами - без визначення абсолютної довжини інтервалів.

За допомогою алгоритму, створеного на основі припущення про те, що ступінь взаємної кореляції між записами повторних подій на одній і тій самій станції зменшується експоненціально із збільшенням відстані між їхніми джерелами, було визначено взаємне розташування вогнищ двох груп повторних землетрусів мукачівської серії 2005–2006 рр., які у кожній із цих груп утворили майже плоску поверхню.

Три групи повторних подій було виявлено в мукачівській серії землетрусів 2005–2006 років. Після релокації з використанням уточнених відносних вступів і станційних поправок їхні вогнища роз­ташува­лися у майже вертикальній площині вздовж азимуту ~120°, яка приблизно збіглася з площиною скиду визначеного для землетрусів єдиного механізму вогнища. Ці результати узгоджуються з даними як щодо деяких інших місцевих механізмів вогнища, так і щодо режиму розтягу в земній корі епіцентральної зони землетрусів і значного горизонтального градієнту вертикальних рухів земної поверхні у цій зоні.

На основі припущення про те, що коефіцієнти взаємної кореляції між хвильовими формами повто­рних землетрусів на одній і тій самій станції залежать лише від відстані між їхніми вогнищами і спада­ють експоненціально з її збільшенням, було розроблено алогритм і програму для визначення взаємного розташування вогнищ.