стрес-режим

Розглянуто періодичність, динаміку та кінематику недостатньо вивчених кайнозойських рухів, що відбувались у Донецькій складчастій споруді та її околицях. Показано, що тут проявились дві самостійні кайнозойські орогенії: ларамійська фаза ранньоальпійської епохи (кінець маастріхту – палеоцен) і пізньоальпійська епоха, умовно новітня (тут: ранній міоцен – квартер), розділені тектонічною паузою в еоцені-олігоцені. Обидві вони проходили загалом в обстановці субмеридіонального стиску і субширотного розтягу, але істотно відрізнялись як зоною свого прояву, так і характером утворюваних структур.

Мета. Метою досліджень є оцінка параметрів сейсмодислокацій на прикладі сильних землетрусів на Туранській плиті і прилеглій до неї гірській частині Західного Тянь-Шаню, а також встановлення зв’язку між магнітудами і довжинами розривів у плейстосейстових зонах. Методика. Методика ґрунтується на аналізі сучасних і палеосейсмодислокацій, виявлених за макросейсмічних обстежень епіцентральних зон сильних тектонічних землетрусів, з реалізацією емпіричних оцінок, а також з виявленням основних і палеонапружень.