The role of the structural peculiarities of electrical conducting polymer composites (ECPC) has been considered. Different conception on the nature of the conductivity, the mechanisms of charge transfer in heterogeneous structures are presented in this review. Experimental results obtained by different scientists are only partially in concordance with existing theoretical models.
The complete similarity of reinforcement degree behaviour has been shown for nanocomposite epoxy polymer/Na+-montmorillonite and polyarylate, which is considered as the natural nanocomposite. The polyarylate structure description is given within the framework of cluster model of polymers amorphous state structure. The interfacial adhesion level influences strongly the reinforcement degree of indicated materials.
A quantitative structural model of particulate-filled polymer composites impact toughness, based on the fractal analysis ideas, was offered. The model demonstrated good correspondence with the experimental data. It has been shown that the action of nanofiller as nucleator, resulting in crystallinity degree and amorphous phase structure change, exert the main influence on impact toughness value.
The treatment of amorphous glassy polymers as natural nanocomposites is proposed. It has been shown that the geometry of intercomponent interactions nanoclusters – loosely-packed matrix defines adhesion level between the indicated components of natural nanocomposites. Since nanoclusters – loosely-packed matrix contact is realized over cylindrical surface of the first ones then the larger the indicated surface area the higher the intercomponent adhesion level.
The results of investigation for the influence of the coke quenching method on the coke reactivity were shown. Using thermogravimetry and scanning electron microscopy significant differences of the porous structure and peculiarities of the structure of coke carbon, which forms the pores walls in both wet and dry quenching coke, were discovered. It was established that higher reactivity of wet quenching coke is due to its higher porosity (60 % higher than that of dry quenching coke).
Досліджено вплив умов одержання тонких плівок CdS і CdSe методом хімічного поверхневого осадження (ХПО) на їх структурні та оптичні властивості. Досліджено оптичні спектри пропускання та поглинання, морфологію поверхні плівок та ступінь їх фазової однорідності. Методом інверсійної вольтамперометрії визначено вміст іонів кадмію в одержаних покриттях. За отриманими даними маси кадмію розраховано товщини отриманих напівпровідникових плівок. Встановлено оптимальні умови ХПО для одержання плівок заданої товщини з мінімальною кількістю дефектів на поверхні.
Розглянуто концепцію, яка дозволяє дослідити поведінку відкритих (біологічних) систем за допомогою законів неврівноваженої (класичної) термодинаміки. Показано, що другий закон термодинаміки можна застосовувати до відкритих систем за умови, що при розгляді всієї системи (континуум) «відкрита система–середовище» повна ентропія зростає.
Одержано мономер – 2-метил-5-фенілпентен-1-діон-3,5, його сольватний металокомплекс з водою на основі європію, гібридний металокомплекс з фенантроліном та нові металополімери на їх основі. Проведені дослідження показали, що конфігурація хелатного вузла під час полімеризації не змінюється. З використанням електронного мікроскопу встановлено рівномірний розподіл металу в полімерній матриці синтезованих металополімерів. Порівняння електронних спектрів поглинання мономерів і полімерів показало ідентичне координаційне оточення йону лантаніду в обох випадках.
Підтверджено перебіг прищепленої полімеризації 2-гідроксіетилметакрилату на полівінілпіролідоні в присутності сульфату заліза (ІІ) з утворенням сітчастого кополімеру, придатного для використання як матриці для хімічного відновлення металів та одержання на його основі композиційних металогідрогелів. Встановлено вплив композиційного складу і концентрації Fen+ на структурні параметри полімерної сітки, склад кополімерів, ефективність та ступінь прищеплення. Встановлено взаємозв’язок структури синтезованих кополімерів з їх температурними та фізико-механічними властивостями.
Показано підвищення фізико-механічних властивостей та структуруючої активності політетрафлуоретилену як матриці композитів внаслідок механічної активації. Визначено режими роботи механоактиваційного обладнання, за яких експлуатаційні властивості ПТФЕ є максимальні. Вперше виявлено вплив технології механічної активації на структурну перебудову та зміну морфології і надмолекулярної структури ПТФЕ.