У статті розглядаються основні квантифікаційні методики дослідження системи стримувань і противаг. Враховуючи основні історичні етапи розвитку ідей щодо функціонування системи стримувань і противаг, базуючись на порівняльному методі, окреслюються основні особливості розуміння функціонування окремих аспектів системи стримувань і противаг за допомогою використання математичних методів.
Розглянуто основні елементи системи стримувань та противаг – одного з індикаторів демократичного розвитку держави. Зважаючи на особливості сучасних політичних перетворень у світі, закцентовано на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному сенсі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав показано основні риси елементів системи стримувань та противаг. Зважаючи на це, висвітлено основні параметри функціонування системи та описані проблеми, які можуть виникнути у разі функціонування кожного окремого елемента.
Розглянуто особливості системи стримувань і противаг як одного із атрибутів демократичного розвитку. Наголошено на нових підходах до розуміння системи стримувань і противаг у політичному контексті, враховуючи особливості сучасних політичних трансформацій, що наявні у світі. На основі аналізу політичної практики демократичних держав виокремлено основні риси системи та доведено, що вона є багатовимірним інститутом. Відповідно до цього, виокремлено головні виміри функціонування системи стримувань і противаг та описано проблеми, які можуть виникати на кожному з цих рівнів.
Розглянуто основні історичні етапи становлення поглядів на систему стримувань і противаг. Виокремлено основні характеристики кожного з історичних періодів дослідження зазначеної проблематики. Відстежено еволюцію основних ідей щодо поділу влади та показано зміст системи стримувань і противаг як основної запоруки демократичного функціонування влади за умов республіканської форми правління. Виокремлено характерні особливості системи стримувань і противаг на практиці сучасних демократій.