У статті розглядаються основні квантифікаційні методики дослідження системи стримувань і противаг. Враховуючи основні історичні етапи розвитку ідей щодо функціонування системи стримувань і противаг, базуючись на порівняльному методі, окреслюються основні особливості розуміння функціонування окремих аспектів системи стримувань і противаг за допомогою використання математичних методів.
У статті запропонована класифікація методів кількісного дослідження, включаючи методики вивчення рівня президентської влади, порівняльні методики повноважень президента і парламенту, методики розрахунку парламентських повноважень. Всі характерні особливості застосування цих методик критично аналізуються. Зміст кожної методика кількісного аналізу системи стримувань і противаг детально окреслений, а особливу увагу приділено основним недолікам їх використання при вивченні системи стримувань і противаг в цілому.
Brams, S. (1968). Measuring the Concentration of Power in Political Systems. The American Political Science Review, Vol. 62(2), 461–475.
Fish, S., Kroenig, M. (2011). The Handbook of National Legislatures: A Global Survey. Cambridge University Press.
Frye, T. (1997). A Politics of Institutional Choice: Post-Communist Presidencies. Comparative Political Studies, Vol. 30, 523-552
Golosov, G. (2009). The Effective Number Of Parties: A New Approach. Party Politics, Vol. 10, 171-192.
Hellman, J. (1996). The Constitution and Economic Reform during the Transition Period. [In Russian]. Constitutional Law: East European Review, Vol. 2, 16-26.
Johannsen, L., Norgaard, O. (2003). IPA: The Index of Presidential Authority. Explorations into the Measurement and Impact of a Political Institution. Paper prepared for the ECPR Joint Sessions of Workshops. New Orleans, LA, 24-27.
Krouwel, A. (2003). Measuring Presidentialism and Parliamentarism: An Application to Central and East European Countries. Acta Politica, Vol 38, 333-364.
Laasko, M., Taagepera, R. (1979). Effective Number of Parties: A Measure with Application to West Europe. Comparative Political Studies, Vol 12, 3-27.
Lebedyuk, V. (2013). The Transformation of Party Systems in Post-Soviet Countries. [In Ukrainian]. Scientific journal of Drahomanov NPU: Special Issue. 222-229.
Lokshyn, I. M. (2013). The Index of the Size of Political Rates. [In Russian]. Moscow: House of the Higher School of Economics.
McGregor, J. (1994).The Presidency in East Central Europe. RL Research Report, Vol. 3, 12-16.
Metcalf, L. (2000). Measuring Presidential Power. Comparative Political Studies, Vol. 33(5), 660-685.
Seriohina, S. G. (2008). Typologization of Forms of Governance by Methods of Index and Cluster Analysis: the Current State and Prospects of Development. [In Ukrainian]. Public Construction and Local Government, Vol. 16, 3-15.
Shestak, N. (2014). Empirical Methods of Research of Political Parties and Party Systems. [In Ukrainian]. Visnyk of Lviv University. A series of philosophical and political studies, Vol. 5, 144-155.
Shugart, M. S., Carey, J. M. (1992). Presidents and Assemblies. Constitutional Design and Electoral Dynamics. Cambridge University Press.
Siaroff, P. (2003). Comparative Presidencies: The Inadequacy of the Presidential, Semi-Presidential and Parliamentary Distinction. European Journal of Political Research, Vol. 42 (3), 287-312.
Romanyuk, A. S., Lytvyn, V. S. (2016). Comparative Analysis of Political Institutions of the Countries of the Visegrad Group and Other Countries of Central and Eastern Europe. [In Ukrainian]. Lviv: Ivan Franko University of Lviv Publishing House.
Zaznaev, O. (2014). Measuring Presidential Power: A Review of Contemporary Methods. Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 5, 569-573.