загроза

У статті здійснено комплексний аналіз кримінальних проваджень, порушених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 404 та 405 Кримінального кодексу України, які регламентують відповідальність за опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, а також за погрозу чи насильство щодо начальника.

У статті на підставі теоретичного та практичного вивчення сутності та особливостей регу лювання інформаційно-правових відносин в умовах російської агресії акцентовано на проб лемних питаннях організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки як діяльності, спрямованої на запобігання, своєчасне виявлення та припинення загроз, які деструктивно впливають на життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері.

У статті охарактеризовано актуальні проблеми міжнародної екологічної безпеки в контексті системного прояву принципів її реалізації, що обґрунтовує необхідність консо- лідації зусиль міждержавних заходів природоохоронного характеру на засадах стійкого та збалансованого розвитку. Розкриваються передумови становлення глобальної еколо- гічної безпеки як невід’ємної частини міжнародних відносин та політики на фоні довготривалої екологічної кризи. Виділяються та обґрунтовуються характерні ознаки глобальної екологічної безпеки та рівні її функціонування за територіальним принци- пом.

Висвітлено теоретичне дослідження й узагальнено визначення сутності небезпеки, загрози і ризику та з’ясовано їх місце в економічній безпеці підприємства. Схематично наведено взаємозалежність зазначених категорій, які корелюють між собою. Використано метод систематизації для виявлення детермінуючих ознак та метод групування для уточнення концептуальних підходів. Мета роботи полягає в уточненні категоріального апарату цих визначень у контексті економічної безпеки підприємств для успішної діяль- ності суб’єктів господарювання у мінливих непередбачуваних умовах.

У статті на основі наявних наукових підходів здійснити філософсько-правову кореляцію дефініцій «агресія» та «насильство. Відзначено, що агресія органічно пов’язана з насильством і є його природною основою, як для людського суспільства – соціальної матерії базисом є природне середовище, зокрема, жива матерія, в якій агресія є обов’язковим атрибутом. Проте агресія як явище не є тотожною насильству, як не тотожні жива матерія і соціальна матерія.

У статті увагу сфокусовано на аналізу причин посилення військового потенціалу держав Бухарестської дев’ятки (Б9) в контексті збройної агресії рф проти України. Висвітлено цілі консолідування країн Центрально-Східної Європи для співпраці у рамках Бухарестського формату. Визначено передумови для змін у видатках на оборону в межах НАТО, які спричинені російсько-українською війною. Досліджено реакцію Північноатлантичного альянсу на широкомасштабне вторгнення росії в Україну.

У статті розкрито виклики для співпраці держав-учасниць ініціативи Бухарестської дев’ятки в умовах еволюції безпекових загроз на східних кордонах НАТО. Висвітлено передумови, мету та цілі діяльності Бухарестської дев’ятки (Б9). Розглянуто груповий склад учасників Б9 за територіальною ознакою, а саме: країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва), країни Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), країни Чорного моря (Болгарія та Румунія). Репрезентовано організаційну структуру такого регіонального формату в рамках НАТО.

The article proposes a model of intrusion detection systems (IDS), which reflects the main
processes that take place in the system in order to optimize the processes of anti-intrusion. Such
processes in general can be represented as processes of allocation and use of resources that are
allocated for the protection of information. The use of modeling techniques to ensure the
appropriate level of information security has led to the development of many formal security

Охарактеризовано спектр збудників інфекційних хвороб, які придатні для
використання з біотерористичною метою. Обґрунтовано можливості використання
сучасних мікробіологічних методів ідентифікації для забезпечення біобезпеки держави.
Розглянуто особливості взаємодії органів та підрозділів МВС, СБУ, МОЗ для ефек-
тивного реагування на біотерористичні загрози в Україні.