Принципи як основа організації та забезпечення міжнародної екологічної безпеки

У статті охарактеризовано актуальні проблеми міжнародної екологічної безпеки в контексті системного прояву принципів її реалізації, що обґрунтовує необхідність консо- лідації зусиль міждержавних заходів природоохоронного характеру на засадах стійкого та збалансованого розвитку. Розкриваються передумови становлення глобальної еколо- гічної безпеки як невід’ємної частини міжнародних відносин та політики на фоні довготривалої екологічної кризи. Виділяються та обґрунтовуються характерні ознаки глобальної екологічної безпеки та рівні її функціонування за територіальним принци- пом. Акцентується увага на відсутності меж прояву більшості екологічних загроз та небезпек, що унеможливлює подолання наслідків державами самостійно. Виділено глобальні загрози та небезпеки, що визначатимуть у найближчій перспективі напрями співпраці у світовій екологічній безпеці. Окреслюються паритетні засади та принципи формування глобального екологічного безпечного простору. Виходячи із світового досвіду форм і методів ощадливого використання природних ресурсів та дотримання безпеки існування, запропоновано напрями стратегічного планування національної еко- логічної безпеки.

Визначено, що глобалізаційні процеси на планеті посилюють загрозу людству у вигляді екологічних небезпек: руйнування озонованого шару атмосфери та проявів глобальних змін клімату, забруднення світового океану, цивілізаційного протистояння між християнським і мусульманським світом, створення та функціонування глобальної терористичної мережі, розповсюдження ядерної, хімічної, біологічної, геофізичної, кос- мічної, психотропної, екологічної та інших видів зброї і технологій масового ураження.

Основними механізмами реалізації міжнародної екологічної безпеки варто вважати міждержавне співробітництво, створення механізмів дієвого міжнародного консалтингу, мирного врегулювання спорів, запобігання транскордонному забрудненню довкілля, науково-технічної співпраці, міжнародної відповідальності за транскордонну шкоду довкіллю, громадського контролю та залучення міжнародних неурядових і громадських організації у надзвичайних екологічних ситуаціях. Доведено, що механізми функціонування міжнародної екологічної безпеки за надзвичайних ситуацій вимагають консолідації зусиль міждержавних заходів природоохоронного характеру на засадах стійкого та збалансованого розвитку.