Особливості організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки в умовах війни з росією

У статті на підставі теоретичного та практичного вивчення сутності та особливостей регу лювання інформаційно-правових відносин в умовах російської агресії акцентовано на проб лемних питаннях організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки як діяльності, спрямованої на запобігання, своєчасне виявлення та припинення загроз, які деструктивно впливають на життєво важливі інтереси особистості, суспільства та держави в інформаційній сфері.

Аналіз міжнародно-правових актів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН за останні роки, з їх недалекоглядним та безперспективним баченням, впевнено доводить, що весь тягар організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки у формуванні принципових пози цій щодо врегулювання норм, спрямованих на вироблення єдиного механізму протидії загрозам геополітичній інформаційній безпеці, як і раніше, покладається на держави в межах їхньої територіальної юрисдикції.

Визначено, що інформаційний тиск, який безперервно здійснює росія проти України упро довж останнього десятиріччя, супроводжується шаленою інформаційною пропагандою, спрямо ваною на дискредитацію органів публічної влади, безпідставне звинувачення ЗСУ в загибелі людей на тимчасово окупованій території, нав’язування шовіністичної ідеї відстоювання “русь кого миру”, повернення пострадянських республік до “оновленого Союзу” з його імперськими загарбницькими цілями.

Враховуючи проблеми організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки, про аналізовано реалізацію нормативно-правових актів, які регулюють інформаційно-правові відносини в умовах російсько-української війни. Звернено увагу на порядок створення та діяльність системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережа ми загального користування та національного центру управління електронними комунікацій ними мережами для цілей оборони та безпеки держави в умовах воєнного стану.

Досліджено питання протидії фішингу як форми інформаційної атаки, яку, маскуючись під електронні повідомлення, здійснюють злочинні групи, вводячи в оману користувача з метою отримання будь-якого типу даних. Окреслено проблеми, пов’язані із упровадженням системи фільтрації фішингових доменів, які можуть створювати додаткові істотні ризики та загрози для інформаційної безпеки України. Визначено механізм організаційно-правового забезпечення протидії дезінформації та засоби протистояння їй.

З урахуванням рекомендацій більшості науковців та практиків надано пропозиції щодо оптимізації організаційно-правового забезпечення інформаційної безпеки в умовах російської агресії.