засуджений

У статті розкриваються поняття та правова природа інституту звільнення від покарання та його відбування покарання, оскільки цей інститут тісно пов’язаний як з метою покарання так і з завданнями кримінальної відповідальності загалом.

Вітчизняна кримінально-правова політика орієнтована на створення та забезпечення ефективного функціонування системи заходів правового впливу на протиправну поведінку людини. Основним кримінально-правовим наслідком у цих відносинах постає кримінальна відповідальність, а найпоширенішою формою її втілення залишається покарання.

Розглянуто питання щодо  відповідності національних стандартів забезпечення права особи на захист з міжнародними стандартами. Відзначено,  що одним з основних завдань сучасного міжнародного права є забезпечення міжнародного захисту прав людини та встановлення норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права.

В статті, на підставі аналізу змісту законодавчих актів, що регулюють порядок і умови здійснення громадського контролю за процесом виконання – відбування кримінальних покарань в Україні, визначено існуючі у зв’язку з цим правові прогалини та колізії, а також розроблені науково обґрунтовані заходи щодо їх усунення.

З’ясовано сутність злісної непокори засуджених до позбавлення волі в контекстівизначених у законі підстав застосування до них заходів фізичної сили, спеціальнихзасобів і зброї, а також розроблено науково обґрунтовані заходи щодо удосконаленняправового механізму з цих питань на індивідуальному рівні запобігання злочинам.