життя

Розглянуто спірні питання суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 КК України. Відзначено, що для характеристики розбою важливе значення має суб’єктивна сторона вчинення цього кримінального правопорушення. Як відомо, суб’єктивна сторона кримінального правопорушення – це його внутрішня сторона, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості та волі до суспільно небезпечного діяння, що нею вчиняється, і до його наслідків.

Есе Жиля Дельоза «Література і життя» було опубліковане у 1993 році у збірнику «Критика і клініка». Твір перекладений українською мовою вперше. В есе французький філософ експонує власне тлумачення літератури та літературного процесу. Текст насичений концептами та ідеями, розробленими та запропонованими Дельозом у попередніх творах. Насамперед у таких, як «Пруст та знаки»,  «Логіка сенсу», «Золя і тріщина», «Анти-Едіп», «Кафка, за меншу літературу» «Тисяча Плато», «Діалоги».

In the article the social value of law as the determining feature of the legal and social reality. The right is seen not only as a compulsory code of conduct in society, and as a full element of social reality that affects all of the structural system of social processes. In particular, the fundamental methodological problems studied law epistemological limits and possibilities of knowledge of law, the right relationship with the professional culture of lawyer, legal philosophical understanding of reality, unity of values and truth in the law.

In the article the essence of the definition of “identity” as a complex multi-faceted and multi-level structure, the meaning of which depends not only on the wealth of natural its premises, but also the depth and breadth of its entry into the mechanism of public relations, as well as the degree of social activity, reflecting sub of the object as individual. The researcher examined the defining idea of “individuality” in the philosophical and legal terms, the proposed methodological concept on the designated problems.

The article substantiates the relevance of the study of the phenomenon of personality in the philosophy of neo Thomism; individual phenomenon determined by the category of spirituality, identity, autonomy, and self-esteem, initiative, self-improvement, love. It is proved on the basis of philosophical treatises on individual autonomy neo-Thomism created the world, and the nature of society, not a supernatural being – God. The essence of autonomy is, in fact, that “personality turned to God” that “she must surrender to him completely”.

The article analyzes the genesis of personality based on concepts of medieval Western philosophical doctrine. Argued proved that the genesis of personality serves the fundamental problem of being individual. It was found that in the Middle Ages identity is understood as a set of specific qualities that are more or less characterize typical in it and so that each of the properties has independent significance and is not derived from the inner nature of the individual.