знак

Військова символіка відіграє ключову роль у командуванні військовими силами та їх контролі. Передаючи інформацію, що відповідає основним вимогам, можна швидко досягти ситу- ативного усвідомлення; за графічною сутністю вона забезпечує загальну операційну мову, що істотно полегшує взаємодію через культурні та мовні бар’єри. З появою інформаційних технологій виникла потреба у швидкому визнанні міжнародних стандартів, яким потім можна було б навчити комп’ютери.

Запропоновано системний підхід до аналізу психологічного сприйняття інформації на рівні людського інтуїтивного відчуття. Наведено найвдаліші, на думку авторів, методи та підходи до побудови інформаційних моделей чуттєвого сприйняття інформації та ідентифікації користувачів комп’ютера на основі рукомоторних реакцій. Такий системний підхід «від простого до складного, а від нього до узагальнення» дав змогу визначити особливості кожного із розглянутих методів, їх переваги та недоліки та вказати напрями доцільного використання.

В статті зроблена спроба розкриття структури символу у його образі та геометричній  формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціональне-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту і сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.

У статті розглянуто питання співвідношення понять символу й образу. Основну увагу звернено на тлумачення символу й образу в різних гуманітарних студіях, яке дозволяє виявити особливості цих термінів. Заналізовано терміни «символ» й «образ» у семіотиці та культурології. Виявлено взаємозв’язок термінів «художній образ» і «художній символ» у теорії літератури. Згідно з підходами до вивчення лінгвістичних термінів обґрунтовано їхню термінологічну варіативність.